КАМАНІН Іван Михайлович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-малоросійський.
Історик, архівіст.
З міщанської родини.
Народився 11 вересня 1850 р. в м. Димері Київської губернії Російської імперії (нині –
Києво-Святошинський район Київської області України).
Помер 11 січня 1921 р. в м. Києві (нині – столиця України). Похований в Звіринецькій
печері за головним входом.
Закінчив Київську гімназію №2 (1868), історико-філософський факультет Київського
університету (1868-1872).
Був службовцем (1872-1873), завідуючим Київським центральним архівом давніх актів
(1883-1921),
Член Історичного товариства Нестора-літописця, Українського наукового товариства,
Російського військово-історичного товариства.
Лауреат Уварівської премії Російської академії наук (1899).
Друкувався в «Вістях Київського університету», «Київській старовині», «Читаннях в
історичному товаристві Нестора-літописця», «Військово-історичному віснику».
Перу нашого земляка належать наступні доробки: «З історії міського самоврядування по
Магдебурзькому праву» (1885-1886), «Кияни і Богдан Хмельницький у їхніх взаємних
стосунках» (1888), «До питання про козацтво до Богдана Хмельницького» (1894), «Ще про
стародавність братерства і школи в Києві» (1895), «Палеографічний збірник. Матеріали з
історії південно-руського письма XV-XVIII ст.ст.» (1899), «Пришляхові хрести, образи і
статуї святих у селах Київського повіту», «Нарис гетьманства Петра Сагайдачного»
(обидва – 1901), «Наукові і літературні твори М. В. Гоголя з історії Малоросії» (1902),
«Про організацію обласних військово-центральних архівів» (1911), «Записка про
запровадження в Києві Ученої архівної комісії» (1912), «Про опис пам’ятників старовини
Південно-Західного краю» (1912), «Звіринецькі печери в Києві. Їхня стародавність і
святість» (1914), «Водяні знаки на папері українських документів XVI-XVII ст.ст.» (1923).
К. – автор численних досліджень і документальних публікацій з історії Росії та України,
загальної історії, літературознавства, славістики, палеографії, дипломатії, архівознавства.
У його наукових дослідженнях знайшли своє відображення російсько-польські і особливо
українсько-польські суспільно-політичні, культурні та релігійні відносини XV-XVIII ст.
Серед друзів та близьких знайомих К. – В. Антонович, П. Куліш, О. Ертель та ін.
***
НУДНА ІСТОРІЯ, з професійного кредо І. Каманіна
Щасливий народ, історія якого нудна.
ЗНАЙШОВ СЕНСАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ, з розвідки І. Огієнка «Історія українського
друкарства»
Директор Київського центрального архіву І. М. Каманін серед луцьких міських книг за
1575 та 1576 рр. знайшов великої ціни документи про Івана Федорова і передав їх І. І.
Малишевському, котрий і оголосив їх 1893 р. в VII кн. «Чтеній в Историч. Общ. Нестора
Летописца» у своїй праці «Новыя данныя для біографій Йвана Федоровича, русскаго
первопечатника». Публікація Малишевського порівняно невелика – всього лише шість
документів, проте її значення в історіографії раннього вітчизняного книгодрукування не
менш важливий, ніж робіт С. Л. Пташицького. Нові документи оповідають нам про життя
Федорова у князя K. K– Острозького, що призначив нашого друкаря-диякона «справцею»
(управителем) Дерманського монастиря (20 верст від Острога).
До цих матеріалів треба додати ще той матеріал, що був і давніше відомий, а саме
передмови та післямови до всіх семи великих Федорівських друків, цих важних передмов
ніяк не може оминути науковий дослідник. Особливо велику ціну має автобіографічна
післямова Федорова у львівськім «Апостолі» 1574 р., що має назву: «Повесть, откуду
начася и како совершися друкарня сія», – це з запалом та драматизмом написані правдиві
спомини нашого друкаря про своє гірке емігрантське життя до 15 лютого 1574 р.
З КОЗАКАМИ НЕ РАХУЮТЬСЯ, лист І. Нечая І. Хованському від 17 червня 1656 р.,
знайдений І. Каманіним
Божиею милостию великого государя, царя и великого князя Алексея Михайловича , всея
великия и малыя и белыя России самодержца и иных многих государств и земель
восточных и западных и северных отчича и дядича, и наследника, и обладателя, его
царского величества.
Твоей честности, началному воеводе Могилевскому князю Ивану Андреевичу
Хованскому, приятелеви моему милому и добродееви,
Последние комментарии
18 часов 1 минута назад
21 часов 38 минут назад
1 день 10 часов назад
1 день 23 часов назад
3 дней 6 часов назад
3 дней 16 часов назад
3 дней 16 часов назад