Ваксман Залман [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

виявлену

токсичну дію на нирки.

Експерименти добігали невдалого завершення, коли в серпні 1943 року в нашій лабораторії був

ізольований стрептоміцин, причому зі штаму стрептоміцету, який я вперше описав ще 28 років

тому, будучи студентом-дипломником.

Вийшло, що фірма «Мерк» багато зробила з стрептоміцину ще до того, як він народився.

…Антибіотик виявився ефективним при багатьох формах туберкульозу, бруцельозі, чумі й інших

тяжких хворобах, проти яких раніше не існувало специфічних засобів терапії. Особливо

вражаючим була його дія на хворих туберкульозним менінгітом, який ще недавно у всіх випадках

закінчувався смертю. Скільки хвилюючих переживань в мене зв’язано з клінічним застосуванням

стрептоміцину!

Пам’ятаю, як 1946 року в одній з московських клінік я бачив дев’ятирічну дівчинку Ніну, котра

спокійно сиділа в постелі і читала мені вірші англійською. 80 днів назад її привезли в клініку з

туберкульозним менінгітом, – якби не стрептоміцин, вона неминуче загинула б.

Ніна стала першою дитиною в Радянському Союзі, яка повернулася до життя після

туберкульозного менінгіту.

ПІТРИМУВАВ ВИХІДЦІВ З СРСР, з розвідки Б. Пухлика «Що він шукав в краю далекім»

Вийшовши на пенсію в 1958 р., він заснував фамільний добродійний фонд для підтримки

наукових досліджень у галузі мікробіології. Потім тривалий час фонд очолював його син Байрон

Ваксман , який також став професором в галузі мікробіології. Гроші фонду йшли й на підтримку

вчених, студентів, їхніх сімей, які емігрували з СРСР.

…Ваксман був патріотом держави, у якій народився. Він постійно підтримував емігрантів з СРСР,

намагався створити їм максимально комфортні умови для адаптації в США.

…Ми виїжджали до Нової Прилуки. Дуже гарне, благополучне село. Проте ніхто нам не міг

показати, де був будиночок Ваксманів.

НЕ ВІДМОВЛЯВ НІКОМУ, з статті І. Чекмана «Нобелівські премії за відкриття нових

препаратів»

До лабораторії надходило багато листів з проханням прислати стрептоміцин для лікування хворих

на туберкульоз. Професор нікому не відмовляв: уже 1949 року йому вдалося налагодити масове

виробництво препарату.

…Під час нагородження З. А. Ваксмана член Нобелівського комітету А. Вольгрен із

Каролінського інституту в Стокгольмі відзначив: «На відміну від відкриття пеніциліну

професором Олександром Флемінгом, яке значною мірою зумовив випадок, отримання

стрептоміцину було результатом тривалої систематичної праці великої групи вчених». А.

Вольгрен вітав З. Ваксмана як «одного з найвидатніших благодійників людства».

АКТОРИ СУСІДНЬОЇ СЦЕНИ, з інтерв’ю О. Левченка Ю. Килимникові «Україна– батьківщина

шiстьох Нобелівських лауреатів»

– Аналізуючи офіційну статистику, вивчаючи біографії загальновизнаних авторитетів, доводиться

констатувати: Україна формально не має своїх лауреатів. Наша держава поки що не дістала

визнання нобелівських установ, але вони не обділили увагою вихідців із нашої землі. Це – вчені та

письменники, які народилися, навчалися, розпочинали свою успішну діяльність або тривалий час

жили, плідно творили в Україні, але одержали Нобелівську премію як громадяни інших країн,

насамперед Росії, колишнього СРСР, США, Франції, Ізраїлю. Україна народжувала геніїв,

виколисувала їх, навчала і... відпускала (чи витискала) в чужі краї.

– Скільки серед лауреатів найпрестижнішої світової нагороди вихідців з України?

– Шестеро. Вони одержали найвищу міжнародну відзнаку в усіх номінаціях, окрім премії Миру.

Етнічні українці та уродженці нашої держави інших національностей зробили, без перебільшення,

вагомий внесок у економічний розвиток, науку, культуру світової цивілізації... Прикро, що, за

висловом письменника Бориса Харчука, лауреати-уродженці України нерідко були «поетами

чужої слави, акторами сусідньої сцени».

– Вам відомі імена вчених і письменників з України, кого висували на здобуття

Нобелівської премії, але з різних причин вони її не були удостоєні?

– Як про реального претендента в галузі літератури можна говорити про Івана Яковича Франка.

Його, «великого провідника свого народу, міжнародного генія», «справді найвизначнішого

письменника сучасної Європи» висунув 26 листопада 1915 р. в листі до Нобелівського комітету

професор, доктор філософії з Відня Йозеф Застирець. …На превеликий жаль, він не був

увінчаний нобелівськими