105-144 Кіллмайстер збірка детективів про Ніка Картера [Лев Шкловский] (fb2) читать постранично

- 105-144 Кіллмайстер збірка детективів про Ніка Картера 5.19 Мб, 1510с. скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Лев Шкловский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Шкловский Лев
105-144 Кіллмайстер збірка детективів про Ніка Картера





Шкловський Лев


105-144 Кіллмайстер збірка детективів про Ніка Картера






105. Список http://flibusta.is/b/626870/read

The List

106. Фанатики Аль Асада http://flibusta.is/b/608930/read

The Fanatics of Al Asad

107. Змова Зміїного Прапора http://flibusta.is/b/609234/read

The Snake Flag Conspiracy

108. Перебіжчик http://flibusta.is/b/607232/read

The Turncoat

124. Азіатська пастка http://flibusta.is/b/623753/read

The Asian Mantrap

125. Грозовий удар у Сирії http://flibusta.is/b/607570/read

Thunderstrike in Syria

139. Восьмий картковий стад http://flibusta.is/b/610988/read

Eighth Card Stud

140. Місце самогубства http://flibusta.is/b/628845/read

Suicide Seat

142. Війна у хмарах http://flibusta.is/b/607567/read

War From The Clouds

144. Зв'язок з койотом http://flibusta.is/b/624460/read

The Coyote Connection





Картер Нік



перелік




Оригінальна американська назва:



The List



ПЕРЕЛІК




Переклад Льва Шкловского




ПЕРША ГЛАВА




Його не було в Червоному Китаї, але неможливо було відчути його присутність дуже близько. Стіни магазину китайського декоративно-ужиткового мистецтва, осередку маоїстської пропаганди, були обвішані портретами Великого Рульового з добродушною усмішкою на обличчі. Однак плакати і написи загубилися в мерехтливому барахлі, що надає Гонконгу його місцевий колорит, і пішоходи, штовхаючись Кантон-роуд, пройшли, навіть не глянувши на плакати з величезними гаслами, що запам'ятовуються.



Для мене Нью-Йорк виглядав провінційним у цьому мурашнику, що кишить мурашником. Я не міг зробити ні кроку, не натрапивши на компактний натовп, що заповнив вулицю, або не озирнувшись на міріади симпатичних маленьких дівчаток, які є однією з принад Коулуна, найбільшого материкового міста британської колонії.



Тим не менш, того ранку в мене не було очей. Я збирався укласти угоду, а не одну з тих рутинних речей, які кидаються у вічі. З Кантон-Роуд я звернув у провулок на Натан-Роуд, одну з головних вулиць міста. У мене була зустріч далеко від переповнених кіосків та американських барів. І людина, яку я збирався зустріти, не любив, щоб її змушували чекати.



Згідно з файлом AХ, з яким я ознайомився у Вашингтоні, По Чу був найвідомішим з китайських подвійних агентів. Оскільки жадібність була універсальною мотивацією, нестачі у попередниках був. Але, наскільки мені відомо, майже всі вони залишили цей світ заради найкращого. Досягши похилого віку тридцяти чотирьох років, Пой Чу вже досяг відомого результату. Потім він мав час зробити собі ім'я. Інформація, яку він продавав, мала репутацію, по-перше, дуже надійну, а по-друге, цілком секретну.



Справа, яка принесла мені, стосувалася лише однієї з цих відомостей. І я був готовий сплатити ціну. Директор Хоук був гранично зрозумілий: документ, запропонований Пой Чу, може дозволити нам спантеличити Пекін. Він усе ще мав потрапити до наших рук... Одне було зрозумілим: матеріали, які нас цікавили, залишили Китайську Народну Республіку. Сама по собі ця приголомшлива спритність рук заслуговувала на овації стоячи. Як міг подвійний агент це здійснити? Я не знав. Насправді я майже нічого не знав, крім місця зустрічі, яке він мені призначив. За його словами, турецька лазня, в якій я мав його зустріти, була одним із найбезпечніших та найвідокремленіших місць у місті. Цей притулок для епікурейців з ім'ям Юе Лан, що викликає виклик, - «Les Spectres en Anger» - розташовувався на Темпл-стріт, затиснутий між «палацом» чоп-суєю і маленькою пральною.



Переговори мали відбуватися у парилці. Коли Спій Чу зв'язався зі мною в моєму готелі, я зрозумів за його голосом, що врегулювання угоди стало терміновим. Металевий відбиток страху змусив мене відчути, що не можна гаяти час. Чи чули пекінські мандарини про його подвійну гру? Чи були у Пой Чу підстави вважати, що його дні вважаються? У будь-якому разі він втратив той веселий та впевнений тон, який я знав його під час наших попередніх інтерв'ю.



Мені знадобилося трохи більше чверті години, щоб дістатися Темпл-стріт. Я напевно взяв набагато більше часу на поїздку на таксі з-за нескінченного потоку машин, що прямують до Star Ferry в кінці Натан-роуд. Туристи у цих віддалених районах були рідкістю.



Я опинився її в центрі, але, крім натовпу вуличних торговців, здавалося, ніхто не цікавився мною. Відкидаючи низку пропозицій, що варіювалися від порнографії до обробленого опіуму, я, проте, намагався поквапитися, уникаючи того, щоб мене помітили. Але якщо хтось мене чатує, їм потрібен час, щоб злитися з натовпом.



Будинок 27 на Темпл-стріт був старий і напівзруйнований будинок. Двері були зачинені. Я подзвонив, не зводячи очей. Мабуть, моя присутність у цих місцях нікого не зацікавила. Проте з деяким полегшенням я побачив, що двері відчинилися, дозволяючи мені увійти до Логово розгніваних привидів. Так і не зумівши стримати свою природну цікавість, я нетерпляче озирнувся у пошуках їх, бажаючи дізнатися, як вони виглядають. Але істота, яка здалася мені, не була примарою.



Сукня з широким розрізом на обтягнутих