Збірка творів [Вільям Шекспір] (fb2) читать постранично, страница - 3

Гекіт, оту гладку вінкотську шинкарку, чи вона мене не знає! Коли не скаже, що я в неї випив доброго пива аж на чотирнадцять пенсів на борг, то назвіть мене брехуном, найпослідущим на весь християнський світ. Овва! Я ще не сказився! О, а це що?

3-Й СЛУГА

Оце ж від того й тужить ваша пані.

2-Й СЛУГА

Оце ж тому сумує ваша челядь.

ЛОРД

Тому минають родичі ваш дім:

Відстрашує їх ваше божевілля.

Вельможний пане, о, згадай, хто ти,

Верни з вигнання давній розум твій

І прожени огидну маячню.

Диви, як годять слуги всі тобі,

Стоять, наказу ждуть — лише кивни.

Ти хочеш музики? Ось — грає Аполлон.

Чути музику.

В клітках співають двадцять солов’їв.

Спочити хочеш? Постіль жде тебе

М’якіша й запашніша, ніж було

Семіраміди ложе пресласне.

Чи прогулятися? Посиплемо стежини.

Чи верхи їздить? Коні вже стоять,

І збруя в злоті, в перлах дорогих.

Чи полювати? Соколи твої

Від жайворонка вище залетять,

А гончаки такі вже заливні,

Що аж від хмар відіб’ється луна

Й земля, мов бубон, нею загуде.

1-Й СЛУГА

Зайців цькувати? То твої хорти

Прудкі, як дужий олень чи як лань.

2-Й СЛУГА

Картини любиш? Враз принесемо

Адоніса над бистрим ручаєм,

Кіпріду, що таїться в комиші,

І він під подихом її тремтить,

Немов під вітром осока тонка.

ЛОРД

Покажем Іо, діву непорочну,

Як Зевс її заскочив і умкнув, —

Змальовано усе, немов живе.

3-Й СЛУГА

Чи Дафну — як біжить через терни,

І ноги всі подряпані, в крові,

Заплаче сумно й Феб, узрівши те, —

Отак майстерно вдано сльози й кров.

ЛОРД

Ти — лорд, і квит! Будь певен — ти є лорд!

Твоя жона — предивної краси,

Якої не знайти ніде сьогодні.

1-Й СЛУГА

І поки сльози, що вона за вас,

Мій пане, пролила, тієї вроди

Ще не зв’ялили заздрісно, ніде

Їй рівної на світі не було.

Вона й тепер від жодної не гірша.

ПРОЙД

Я — лорд? І маю отаку жону?

Чи я не сню? Чи, може, досі снив?

Не сплю я! Чую, бачу, говорю,

Солодкий дух вдихаю і лежу

В м’якій постелі. Далебі, я лорд —

А не лудильник, не Крістофер Пройд.

Ну що ж, ведіть мою жону сюди —

Та дзбан легкого пива принесіть.

Лорд виходить.

2-Й СЛУГА

(підносячи миску)

Вельможний пане, звольте руки мить.

Які ж ми раді, що ваш ум вернувсь,

Що знов ви, пане, тямите себе!

Проснили ви п’ятнадцять довгих літ,

Коли й не спали — марили неначе.

ПРОЙД

П’ятнадцять літ! Нівроку, ну й поспав.

Невже промовчав я увесь цей час?

1-Й СЛУГА

Та ні, мій пане, не мовчали ви,

Але слова у вас були пусті.

Хоч ви лежали на постелі тут,

І все казали — витурено вас,

І лаяли шинкарку, і її

Заскаржити погрожували в суд,

Що пиво вам у кухлі подавала,

А треба — в запечатаних пляшках.

І Сесі Гекіт кликали не раз.

ПРОЙД

Еге ж, так зветься наймичка в шинку.

3-Й СЛУГА

Яка там наймичка! Який шинок!

І люди ті, що згадували ви, —

Як Стівен Слай, старий Джон Неп із Гріса,

І Пітер Терф, і Генрі Пімпернел,

І ще душ двадцять отаких, — ніхто

Ніколи їх не бачив і не знав.

ПРОЙД

Ну, слава ж Богу, що одужав я!

УСІ

Амінь!

Входять паж, перевдягнений на даму, слуги і лорд, що несе кухоль пива.

ПРОЙД (бере пиво)

Ну, дякую. Не пропаде за мною.

ПАЖ

Як почувається мій любий пан?

ПРОЙД

О, далебі, так, як пиріг у маслі.

А де моя дружина?

ПАЖ

Я тут, мій пане. Що ви звелите?

ПРОЙД

Чого ж не кличеш мужем ти мене?

Для слуг я — пан, для тебе — чоловік.

ПАЖ

І чоловік, і пан, і пан, і муж,

А я для вас — покірлива жона.

ПРОЙД

Та знаю. Як же звать мені тебе?

ЛОРД

Мадам.

ПРОЙД

Мадам Аліса чи мадам Дженет?

ЛОРД

Мадам, і все. Так лорди звуть дружин.

ПРОЙД

Мадам дружино, кажуть ось вони,

Що я проснив п’ятнадцять літ підряд.

ПАЖ

Авжеж. Мені здались вони за тридцять,

Відлученій від ложа від твого.

ПРОЙД

Це довго. Слуги, нас лишіть самих.

Лорд і слуги виходять.

Ну, роздягайся та ходи сюди.

ПАЖ

Мій любий пане, дуже вас прошу:

Ще потерпіть ніч-дві, а чи бодай

До вечора. Бо ваші лікарі,

Щоб неміч не вернулася до вас,

Суворо приписали уникати

Мені обіймів ваших до пори.

Отак-то справа, пане мій, стоїть.

ПРОЙД

Е, потерпіть! Тут так кортить, що годі дочекатись вечора. Але ж і в маячню знов запасти не хочеться, тож почекаю всупереч плоті й крові.

Входить лорд як посланець.

ЛОРД

Актори ваші, пане мій, почувши,

Що ви одужали, прийшли сюди

Веселу вам комедію зіграти,

Бо й ваші лікарі такої думки,

Що кров у вас загусла від журби,

А смуток живить ваше божевілля.

Тому вони гадають, що для вас

Корисно гарну п’єсу подивитись:

Це вас настроїть на веселий лад,

Розвіє тугу і життя подовжить.

ПРОЙД

Що ж, подивлюся. Нехай зіграють. А це не та кумедія, що на Різдво виставляють, коли ото витівають усякі штуки та через голову перекидаються?