Іван Якович Франко

RSS канал автора
Поделиться:
Иллюстрация № 1 читать онлайн КулЛиб

Іван Якович Франко (* 27 серпня 1856, с. Нагуєвичі, Дрогобицький повіт — † 28 травня 1916, Львів) — український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893 р.), дійсний член НТШ (1899 р.), почесний доктор Харківського університету (1906 р.).
Ранні роки
Іван Франко народився 27 серпня 1856-го року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту у Східній Галичині, поблизу Борислава, в родині заможного селянина-коваля Якова Франка. Мати, Марія Кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду Кульчицьких, гербу Сас, була на 33 роки молодшою за чоловіка. Свою селянську ідентичність, що виявлялась у подиву гідній працелюбності й невибагливості в побуті, Франко зберіг до кінця життя.
Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіянському монастирі Дрогобича (1864–1867).
Коли Іванові було 9 років (1865 р.), помер батько. Мати вийшла заміж удруге. Вітчим, Гринь Гаврилик, уважно ставився до дітей, фактично замінив хлопцеві батька. Франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя. Коли Іванові було 15 років, у 1872 році, померла мати. Вихованням дітей стала займатися мачуха.
1875-го року закінчив Дрогобицьку гімназію (нині — Дрогобицький педагогічний університет). Залишившись без батьків, Іван був змушений заробляти собі на життя репетиторством. З свого заробітку виділяє гроші на книжки для особистої бібліотеки.
У багатьох автобіографічних оповіданнях Івана Франка («Грицева шкільна наука», «Олівець», «Schönschreiben») художньо відтворено атмосферу тогочасної шкільної освіти з її схоластикою, тілесними покараннями, моральним приниженням учнів. З них довідуємося, наскільки важко було здобувати освіту обдарованому селянському хлопцеві. Він жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці Дрогобича, нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні («У столярні»). Уже навчаючись у гімназії, Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити товаришам годинну лекцію вчителя; знав напам'ять усього «Кобзаря»; домашні завдання з польської мови нерідко виконував у поетичній формі; глибоко й на все життя засвоював зміст прочитаних книжок. Серед його лектури у цей час були твори європейських класиків, культурологічні, історіософські праці, популярні книжки на природничі теми. Загалом особиста бібліотека Франка-гімназиста складалась з майже 500 книжок українською та іншими європейськими мовами. У цей же час Франко починає перекладати твори античних авторів (Софокла, Еврипіда); під впливом творчості Маркіяна Шашкевича й Тараса Шевченка захоплюється багатством і красою української мови, починає збирати й записувати зразки усної народної творчості (пісні, легенди тощо).
Восени 1875-го року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету. Спочатку належав до москвофільського товариства. Під час навчання матеріальну допомогу Івану Франку надавав Омелян Партицький.
Перші літературні твори
Перші літературні твори Франка — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані у студентському часописі «Друг», членом редакції якого він став з 1875-го року. Активна громадсько-політична, видавнича діяльність, листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. Після відбутого ув'язнення співпрацює з польською газетою «Praca», знайомиться з працями Карла Маркса, Фрідріха Енґельса, разом із Михайлом Павликом засновує 1878-го року часопис «Громадський друг», який після конфіскації виходив під назвами «Дзвін» і «Молот».
1880-го року Франка вдруге заарештували, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. Після 3-місячного ув'язнення перебував під наглядом поліції, був змушений припинити навчання в університеті.
Перший період творчості
Перший період творчості Франка визначають його політичні поезії, своєрідні народні гімни: «Каменярі» (1878), «Вічний революціонер» (1880), «Не пора…» (1880) та ін., повісті «Boa constrictor» (1881), «Борислав сміється» (1881), «Захар Беркут» (1882), низка літературознавчих, публіцистичних статей.
1881-го року Франко став співвидавцем часопису «Сьвіт», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря», газеті «Діло» (1883–1885). Зневірившись у співпраці з галицькими народовцями, Франко спільно з діячами «Старої Громади» пробував заснувати власний незалежний орган («Поступ»). З цією метою двічі їздив до Києва — 1885 і 1886 року, зустрічався з громадсько-культурними діячами (Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким, Єлисеєм Трегубовим, Павлом Житецьким тощо); познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ольгою Хоружинською, у травні 1886 року взяв з нею шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. Одруження Франка-галичанина з «українкою» сприймалося тодішніми киянами як уособлення духовної і політичної єдності Західної та Східної України.
1888 року Франко деякий час працював у часописі «Правда». Видав один номер журналу «Товариш». Після невдалих спроб заснувати власний український часопис був змушений вдатися до співпраці з польською пресою, яка давала хоч невеликий, зате стабільний прибуток: був довголітнім співробітником польськомовної газети «Kurjer Lwowski» (протягом 1887–1897 років; цей період Франко назве пізніше «наймами у сусідів»), дописував до «Przyjaciela Ludu», австрійської «Die Zeit».
Сім'я
дружина — Ольга Франко (Хоружинська) (10 квітня 1864— 17 липня 1941), письменниця, перекладачка, громадська діячка;
син Андрій (1887–1913);
син Тарас (9 березня 1889 — 13 листопада 1971) — письменник, член Спілки письменників СРСР;
син Петро (21 червня 1890 — 28 червня 1941) — український педагог і письменник;
донька Анна (9 серпня 1892 — 24 квітня 1988) — українська письменниця, публіцист, мемуарист.
Завершення освіти. Докторат
Через «соціалістичний процес» 1877–1878 р. із Львівського університету Івана Франка виключили.
Професор Степан Смаль-Стоцький не радив Франку робити докторат у Львівському університеті (про це Франко писав у листі до дружини 10 серпня 1891). Задля наступного захисту докторату Франко один семестр провчився у Чернівецькому університеті, де викладав Смаль-Стоцький. Відтак Іван Франко поїхав до Віденського університету, де з відомим професором-славістом Ватрославом Яґічем узгодив тему докторату: «Варлаам і Йоасаф — старохристиянський духовний роман і його літературна історія», а також здав кандидатські іспити. Після цього він взяв відпустку у газеті Kurjer Lwowski, де працював журналістом, і 7 жовтня 1892 прибув до Відня для написання дисертації. У травні 1893 дисертація була завершена. І.Франко склав іспити з відзнакою. 1 липня відбулася промоція (урочистий акт оголошення про присудження ступені доктора та вручення диплому).
Політична діяльність
1888 року Франко деякий час працював у часописі «Правда». Зв'язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. 1890-го року за підтримки Михайла Драгоманова Франко став співзасновником Русько-Української Радикальної Партії (РУРП, її перший голова до 1898 р.), підготував для неї програму, разом з Михайлом Павликом видавав півмісячник «Народ» (1890–1895). У 1895-му, 1897-му і 1898-му роках Радикальна Партія висувала Франка на посла віденського парламенту й Галицького сейму (від Тернопільщини), але — через виборчі маніпуляції адміністрації, провокації ідеологічних та політичних супротивників — без успіху. 1899-го року через кризу в РУРП почалась криза, Франко спільно з народовцями заснував Національно-Демократичну Партію, з якою співпрацював до 1904-го року, після чого полишив активну участь у політичному житті.
На громадсько-політичному відтинку Франко довгі роки співпрацював з Михайлом Драгомановим, цінуючи в ньому «европейського політика». Згодом Франко розійшовся з Драгомановим у поглядах на соціалізм, у питанні національної самостійності, закидаючи йому пов'язання долі України з Росією («Суспільно-політичні погляди Михайла Драгоманова», 1906).
Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви «українці» замість «русини» — так традиційно називали себе корінні галичани. В «Одвертому листі до галицької української молодежі» (1905) Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»
Останні роки життя
1908-го року стан здоров'я Франка значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. За останній період він написав «Нарис історії українсько-руської літератури» (1910), «Студії над українськими народними піснями» (1913), здійснив багато перекладів з античних поетів. 1913-го року вся Україна святкувала сорокарічний ювілей літературної праці Франка.
Період останнього десятиліття життя Франка — дуже складний. За розповідями сина Андрія, «у цей період батька переслідував дух померлого дідуся, який бив його золотим молотом по руках…» «Протягом 14-ти днів я не міг ані вдень, ані вночі заснути, не міг сидіти, і, коли, проте, не переставав робити, то робив се серед страшенного болю» — писав Іван Франко. За таких обставин за неповний рік до смерті Франко створив 232 поетичні переклади й переспіви, обсягом близько 7000 поетичних рядків.
Помер Іван Франко 28 травня 1916-го року у Львові. Через 2 дні відбулось кількатисячне урочисте прощання на Личаківському цвинтарі. Спочатку письменника поховали у чужому склепі (родини Мотичинських), через 5 років домовина з прахом Франка, розпізнана з допомогою Ольги Роздольської, була перенесена в окрему могилу, відому своїм пам'ятником (споруджено 1933-го року), на якому Франко-каменяр «лупає сю скалу».
Бандрівський Карло у 1917 р., виконуючи останню волю письменника, передав його архів і бібліотеку до Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Творча спадщина
Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури. Був поетом, прозаїком, драматургом, критиком й істориком літератури, перекладачем, видавцем. Сюжети для творів Франко черпав з життя і боротьби рідного народу, з першоджерел людської культури — зі Сходу, античної доби, Ренесансу. Був «золотим мостом» між українською і світовими літературами.
Нерідко Івана Франка називають титаном праці. Євген Маланюк свого часу писав: «Свідомо чи несвідомо, з власного пересвідчення чи з чужого голосу, але кожен, почувши ім'я Франка, здіймає шапку незалежно від свого місця народження. Тут діє інстинкт величі».

Наукова спадщина



Язык:   Показывать:   Сортировать по:

    Массовая выкачка в формате:

Показываем книги: (Автор) (Переводы) (Об авторе) (все книги на одной странице)

Количество книг по ролям: Автор - 70. ( 68 на иностранном языке) Переводы - 5. ( 5 на иностранном языке) Об авторе - 1. ( 1 на иностранном языке)
Всего книг: 76. Объём всех книг: 63 Мб (66,520,562 байт)

Автор

Поэзия  

Класика української літератури
- 38. З вершин і низин [на украинском (uk)] 401 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 39. Зів'яле листя [на украинском (uk)] 302 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 40. Мій ізмарагд [на украинском (uk)] 303 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 41. Із днів журби [на украинском (uk)] 275 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 42. Semper tiro [на украинском (uk)] 276 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 43. Давнє й нове [на украинском (uk)] 249 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 44. Із літ моєї молодості [на украинском (uk)] 236 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 45. Поезії [на украинском (uk)] 354 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 46. Лис Микита [на украинском (uk)] 454 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 47. Борислав сміється [на украинском (uk)] 1.16 Мб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 48. Захар Беркут [на украинском (uk)] 864 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 49. Украдене щастя [на украинском (uk)] 437 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 50. Мойсей [на украинском (uk)] 336 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- 51. Перехресні стежки [на украинском (uk)] 1.29 Мб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко

Литературоведение  

- Iз секретiв поетичної творчостi [на украинском (uk)] [windows-1251] 194 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Література, її завдання і найважливіші ціхи [на украинском (uk)] 39 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко

Классическая проза  

- Гріє сонечко! [на украинском (uk)] [windows-1251] 56 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Перлини української класики [на украинском (uk)] 3.74 Мб  (читать)  (скачать fb2) - Леся Українка - Василь Стефаник - Тарас Григорович Шевченко - Михайло Михайлович Коцюбинський - Іван Якович Франко

Классическая проза   Мистика  

- Потойбiчне [антологія ґотичної прози] [на украинском (uk)] 1.73 Мб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Василь Стефаник - Іван Якович Франко - Богдан Сильвестрович Лепкий - Гнат Мартинович Хоткевич - Гнат Михайличенко

Классическая проза   Рассказ  

- Schönschreiben [на украинском (uk)] [windows-1251] 52 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Малий Мирон [на украинском (uk)] [windows-1251] 53 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Мій злочин [windows-1251] 55 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Олівець [на украинском (uk)] [windows-1251] 92 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко

Классическая проза   Повесть  

- Boa Constrictor [на украинском (uk)] [windows-1251] 199 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Борислав смiється [на украинском (uk)] [Windows-1251] 523 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Перехресні стежки [на украинском (uk)] [windows-1251] 714 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко

Классическая проза   Новелла  

- Сойчине крило [на украинском (uk)] 139 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко

Драма   Классическая проза  

- Украдене щастя [на украинском (uk)] [windows-1251] 142 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко

Историческая проза   Классическая проза  

- Захар Беркут [на украинском (uk)] 2.57 Мб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко

Историческая проза   Классическая проза   Повесть  

- Захар Беркут [на украинском (uk)] [windows-1251] 361 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко

Классическая проза   Сказка  

- Війна між Псом і Вовком [на украинском (uk)] [windows-1251] 51 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Вовк-старшина [на украинском (uk)] [windows-1251] 43 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Ворона і Гадюка [на украинском (uk)] [windows-1251] 44 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Заєць і Ведмідь [на украинском (uk)] [windows-1251] 47 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Заєць та Їжак [на украинском (uk)] [windows-1251] 45 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Коли ще звірі говорили [на украинском (uk)] 167 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Королик і Ведмідь [на украинском (uk)] [windows-1251] 49 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Лис і Дрозд [на украинском (uk)] [windows-1251] 49 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Лисичка і Журавель [на украинском (uk)] [windows-1251] 42 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Лисичка і Рак [на украинском (uk)] [windows-1251] 41 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Лисичка-кума [на украинском (uk)] [windows-1251] 47 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Мурко і Бурко [на украинском (uk)] [windows-1251] 44 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Осел i Лев [на украинском (uk)] [windows-1251] 46 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Три міхи хитрощів [на украинском (uk)] [windows-1251] 47 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Фарбований лис [на украинском (uk)] [windows-1251] 77 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Фарбований лис [на украинском (uk)] [windows-1251] 2.3 Мб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Як Лисиця сама себе перехитрила [на украинском (uk)] [windows-1251] 50 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко
- Як Синиця хотіла море спалити [на украинском (uk)] [windows-1251] 47 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Якович Франко

Драматургия   Классическая проза   Поэзия  

- «Під Украйни єднаймось прапор!». Вибрані твори [на украинском (uk)] (и.с. Бібліотека школяра) 2.55 Мб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко

Сказка  

- Коли ще звірі говорили [на украинском (uk)] 191 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Якович Франко


Зарегистрируйтесь / залогиньтесь для выкачки нескольких книг одним файлом.