ІГРИ НЕ РОЗУМУ
Літо 1971 року. Збулося! Я – студент факультету журналістики Київського
державного університету ім. Т. Г. Шевченка. До цього двічі намагався
вступити до найпрестижнішого вузу України. Першого разу підвела шкільна
характеристика, в якій після того, як я отримав назад документи зі
стандартною відмовою «з причин конкурсу», червоним були жирно
підкреслені фрази «Цурався суспільно-корисної роботи», «Занадто
самовпевнений» тощо. Удруге – не вистачило балів. І лише виконавши
армійський «почесний обов‘язок», отримав можливість упродовж п‘яти років
стаціонарно освоювати ази жаданої професії.
Та не все сталося, як гадалося...
На пирятинській річці Удай. 1968 рік.
З мухою в носі
Ніхто на той час – ні наставники, ні вихованці – уявлення не мав, що республіка
вступає в епоху розлогих політичних репресій. Що упродовж двох наступних років
будуть заарештовані і кинуті за грати сотні патріотів, серед яких В. Чорновіл, Л.
Лук’яненко, В. Стус, Є. Сверстюк, І. Дзюба, І. Світличний. Що уже заплановано
«ідеологічні зачистки» у Київському та Львівському університетах. Що партійні
органи заборонять відзначити ювілей музею І. Котляревського в моїй рідній
Полтаві. Що, зрештою, через 8 місяців, не давши закінчити перший курс, із вишу
викинуть наших однокашників В. Лазаренка і В. Цимбала за те, що вони «не у той
день» поклали квіти до пам‘ятника Кобзареві (взагалі, набір 1971 року
«відзначився» чи не за всю історію факультету: зі 100 неофітів до урочистої
церемонії вручення дипломів дісталися лише 77, враховуючи переведених із
заочного та вечірнього відділень).
Стосовно мене, то до дисидентського руху я ніколи не належав. Ба, навіть щиро
вірив у те, що говорили наставники. Проте з хлопчачих літ (та й донині,
незважаючи на вік та «забарвлення» влади!) не міг тримати губи стуленими, коли
бачив, як кругле несуть, а квадратне – котять. І уперто намагався довести, що
навпаки – ефективніше (як говорять у моєму рідному Пирятині про норовистих
1
правдолюбців, був «з мухою в носі»). А ще – заповзято обстоював ідеали рівності, братерства, чесності, добра, справедливості. Парадокс, але саме за юнацьке
устремління повсюдно втілювати в життя «принципи будівничого комунізму»,
прискіпливо дошукуватися здорового глузду мене в армії виключили з комсомолу
(про це – трохи нижче).
Упродовж усієї служби як «шукач правди» відчував на собі відверто
солдафонський пресинг. Зрештою, у покарання навіть перевели з едемської
Одеської області на Урал (старшина, захлинаючись від власної значущості, яку
ніяк не міг довести мені цілісінький рік нашого – завдяки виключно військкомату! –
знайомства, так прокоментував подію: «Будеш віднині розумувати там, де пайок
скидають з гелікоптера, а до вітру ходять виключно парами – один справляє
велику потребу, а другий миттєво обрубує, аби не примерзло»). Важко повірити, але у благословенному краю Бажова мене презирливими словами «О, писака
прибыл!» (на попередньому місці служби я був постійним дописувачем газети
Одеського військового округу «Защитник Родины») зустрів майор на прізвище Дуб.
Батьки-командири робили усе, аби погонна буденщина не здавалася занадто
солодкою: критична маса діб, проведених на гауптвахті, претендувала, мабуть, на
всесоюзний рекорд, а з газети Уральського військового округу невдовзі отримав
листа з відмовою далі публікувати мною надіслане, оскільки «стало відомо, що ви
не є прикладом для інших у виконанні службового обов‘язку».
А ось подія, яка безпосередньо передувала виключенню з лав ВЛКСМ.
З матінкою. Жеребково Одеської області. 1969 рік.
З авторського «Щоденника»:
«Ранок, 7 листопада 1970 р.
Усіх, вільних від служби, зібрали в Ленінській кімнаті – дивитися парад на
Червоній площі, присвячений черговим роковинам Великої Жовтневої
соціалістичної революції. Що стосується свята, то я проти нього нічого не
маю. Але урочистості – за одним і тим же сценарієм – бачив неодноразово.
То ж спокійно залишаюся в розташуванні особового складу. Сержантові, який
намагався залучити і мене до колективного «заходу», заявив, що маю намір
Последние комментарии
1 час 50 минут назад
8 часов 13 минут назад
8 часов 21 минут назад
8 часов 49 минут назад
8 часов 53 минут назад
8 часов 53 минут назад