Гулак-Артемовский Семен (fb2)

- Гулак-Артемовский Семен [Справочник-дайджест] 19 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:





ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Семен Степанович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Композитор, оперний співак, драматург, актор. Фундатор національної опери.

З родини священика.

Народився 4 (16) лютого 1813 р. в х. Гулаківщині Київської губернії Російської імперії (нині – у

складі м. Городище, однойменного районного центру Черкаської області України).

Помер 5 (17) квітня 1873 р. в м. Москві Російської імперії (нині – столиця РФ). Похований на

Ваганьківському цвинтарі. Надгробок віднайшли аж 1953 року. Тоді ж на місці поховання

встановили пам’ятник з написом: «Cемен Степанович Гулак-Артемовський. Композитор, співак,

автор опери «Запорожець за Дунаєм».

Закінчив Київські повітове духовне училище (1824-1830) і духовну семінарію (1835-1838).

Вокальної майстерності навчався в Петербурзі, Парижеві та Флоренції (1839-1842).

Співав у хорі київського вікарія у Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому

монастирі, Придворній співацькій капелі в Петербурзі (1838-1840), флорентійській опері (1841-

1842), був солістом російської імператорської опери (1842-1864), московського Великого театру

(1864-1865). Далі наш земляк почав втрачати голос, що стало його творчою трагедією.

За життя співак виконав шістдесят оперних партій і драматичних ролей: зокрема партії в операх

Белліні, Доніцетгі, Моцарта, Россіні, Вебера, Глинки, Верстовського, Даргомижського, Верді, ролі

Карася і Чупруна, які були йому особливо близькі.

Критики відзначали не тільки великий діапазон прекрасного голосу (бас-баритон), а й великий

діапазон артиста, якому вдавались і трагедії, і билини, і комічні образи.

Окреме місце у творчій спадщині посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою»

(присвячена Т. Шевченку), «Спати мені не хочеться» та ін.

Перу нашого земляка належать: дивертисмент «Українське весілля», музика до водевілю «Ніч

напередодні Іванового дня», комедія «Ніч напередодні Іванова дня», опера «Запорожець за

Дунаєм». Він також є автором низка романсів і пісень. На жаль, перший його водевіль «Картина

степового життя циган», написаний співаком, не зберігся, хоча він і був поставлений на сцені

відомого Олександринського театру в Петербурзі. Втрачені також «Ніч напередодні Іванового

дня» і «Руйнівники кораблів».

Г.-А. захоплювався народною медициною, робив художні мініатюри на слоновій кістці, склав

«Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії», проект петербурзького водогону.

Іменем Г.-А. названо провулок у м. Києві (1955).

Серед друзів та близьких знайомих Г.-А. – Т. Шевченко, М. Гоголь, М. Костомаров, М. Маркевич,

М. Глинка, О. Даргомижський, А. Ведель, Л. Жемчужников, П. Романі, Н. Кукольник, С.

Волконський, П. Михайлов-Остроумов, А. Аларі, Є. Семенов, В. Штернберг та ін.


***

АКТИВНИЙ СУБ’ЄКТ

, з життєвого кредо С. Гулака-Артемовського

Людина – активний суб’єкт світу і має грати щонайактивнішу роль у його пізнанні.


ТВОЯ ВЕЛИКА ДУША, з листа Т. Шевченка С. Гулаку-Артемовському

Благородніший ти з людей, брате-друже, мій єдиний Семене! Ну скажи по правді, – чи є де така

велика душа на світі, окреме твоєї благородної душі, щоб згадала мене в далекій неволі та ще й 15

карбованців дала?

Благодарю тебе всім серцем і всім помишленієм моїм.


ДОБРИЙ СПІВАКА, з листа Т. Шевченка Г. Тарновському

Та що то за опера, так ну! А надто як Артемовський співа Руслана, то так, що аж потилицю

почухаєш, – далебі правда. Добрий співака, нічого сказати.


СУПЕРНИКІВ НЕ МАЄ, з листа П. Михайлова-Остроумова М. Волконському

Маю надію, що Артемовський з часом перевершить усіх басів Італійських. Його прекрасному

голосові тут немає суперників.


ЗАХОПЛЕНИЙ МУЗИКОЮ ТА СПІВОМ, з інтернет-порталу Тернопільського державного

педагогічного університету ім. В. Гнатюка

З дитинства Семена готували до прийнятого духовного сану задля чого у 1824 р. батько віддає

його у Київське духовне училище. Спочатку хлопчик навчається ретельно, отримує похвальні

відгуки начальства, та вже через декілька років, захоплений найбільше музикою та співом у

митрополичому хорі Софійського собору, хоровими концертами Березовського, Бортнянського та

Веделя, вкрай занедбує навчання. Від відрахування з училища у перші роки його рятує лише

чудовий голос. Та після смерті батька в 1830 р. його таки виключають.

Тоді за здібного співака заступився сам тодішній митрополит Болховітінов, котрий був ще другом

Артема Веделя. Саме за його клопотанням юнака приймають співаком у хор Михайлівського

монастиря, де він незабаром стає солістом. В 1835 р. він повертається на навчання в семінарію, і

на цей раз успішно здає іспити за перший курс навчання та переходить на наступний, середній.

Ось так би і став Гулак-Артемовський священиком та ще, можливо, регентом у якійсь столичній

церкві, якби не один особливий випадок, що перевернув надалі всю




«Призрачные миры» - интернет-магазин современной литературы в жанре любовного романа, фэнтези, мистики