Край сновиддя та інші вірші [Едґар Аллан По] (fb2) читать постранично

ЕДГАР

АЛЛАН ПОУ

КРАЙ СНОВИДДЯ

ТА ІНШІ ВІРШІ

Переклад і коментарі

Олександра Омельченка

2025

СОН ВСЕРЕДИНІ СНУ

A DREAM WITHIN A DREAM

Прийміть мій поцілунок у ваше чоло!

І розлучаючись з вами на мене найшло

Бажання зізнатись, тож дозвольте зел́о...

Той не помиляється, хто вбачає умом,

Що життєві дні мої були лише сном:

Все ж, якщо надія накивала п’ятами,

Глупої ночі чи світлими днями,

Хіба у видінні чи у реальності дії,

Внаслідок цього не стало менше надії?

Все, що ми бачимо у марах чи наяву,

Це лише сон всередині сну.

Я стою серед реву морського прибою

На змученім березі, що не має спокою,

І тримаю у стиснутім моїм кулаку

Жменю крупинок золотого піску...

Як мало! Але як вони прослизають, я бачу,

Крізь пальці в глибінь моря киплячу,

Поки я плачу... Поки я плачу!

О Боже! Хіба не можу я міцніше стискати

І щільніше до долоні їх притискати?

О Боже! Хіба врятувати не в моїй оце силі

Хоча б крупинку одну від безжальної хвилі?

Чи все, що ми бачимо у марах чи наяву,

Це все лише сон всередині сну?

КОМЕНТАРІ

«Сон всередині сну» не був опублікований окремим віршем за життя автора. Частина його містилася в 1829 році у творі, який починався рядком: «Чи повинно моє раннє життя здаватися», а в 1831 році кілька його рядків були використані як завершення поеми «Тамерлан». У 1849 році поет надіслав другові всі рядки твору, крім перших дев’яти, як окремий вірш під назвою «Для Енні».

СОН

A DREAM

Темною ніччю у моє сновиддя

Минула радість наснилась мені,

А світлого дня сон недремний життя

Серце розбите полишив мені.

Ах! Хіба це не сон для будь-кого днем,

Хто погляд свій журливий кидає

На все навколо ярким променем,

Розвернутим взад, минуле своє оглядає?

Той сон святий... Той сон святий

Поки весь світ лаяв і мені дорікав,

Він підбадьорював, як промінець чарівний,

Самотній дух, що мене направляв.

Хоч і тріпотіло крізь бурю і ніч

Це світло з далини далеченної...

Яка може бути більш яркішою річ

У Правди ніж світло зірки денної?

КОМЕНТАРІ

Перша публікація вірша в збірнику 1827 року «Тамерлан та інші вірші» (Tamerlane and Other Poems). Тоді вірш не мав назви і мав п’ять куплетів. Цей переклад зроблений з варіанту вже 1837 року.

МАРИ-СНИ

DREAMS

Якби ж моє молоде життя було довгим сном!

Мій дух не прокидався б тоді загалом,

Поки у Вічності прийдешнє не стане пробутком.

Так! Хоч цей довгий сон безнадійним був смутком,

Був кращим ніж млява реальність життя,

Серце кого повинно б мати недремне буття

І досі було на чарівній землі від самих уродин

Поглинуте хаосом пристрастей глибин.

Але якщо станеться так - цей сон вічно триватиме,

Продовженню мрій отроцтва мого слугуватиме –

Якщо ж буде так, безглуздо було б покладатися

І в цьому на вищі Небеса сподіватися!

Бо у мріях про живе світло й красу упивався щомиті

При яскравому сонці на літнього неба блакиті;

Нахили моєї уяви залишали невдовзі потому

Моє серце окремо від мого власного дому

З істотами, які були лише моїми думками:

Що ще міг я побачити тими роками?

Був один раз – тільки раз – і ніяк не змінила

Пам’ять мою дика година – якась бісова сила

Або заклинання скували мене – то вітер холодний,

Прийшовши до мене вночі, лихом своїм насолодний,

Залишив на душі моїй образ свій – або сон цей

Холодно надто освітив у височайший свій апогей

Місяць – а може зірки – та як би там не було,

Те сновиддя, що той вітер нічний – най воно загуло.

Я був щасливий хоч би й уві сні,

Я був щасливий – подобається ця тема мені –

Мари-сни! В їх яскравому розфарбуванні життя,

Як те швидкоплинне, туманне і темне у двобої злиття

Подоби із дійсністю, яке для ошелешених моїх очей

Приносить набагато більше приємних речей

Раю й Любові – і всього нашого власного чину –

Аніж

--">

Пожертвовать