ДОДСВОРТ [Сінклер Льюїс] (fb2) читать постранично, страница - 3

підніс їй на тарілочці з блакитною облямівкою!

* * *

Телефонний дзвінок до неї стався, коли він мав встановлювати обладнання в автомобільній компанії «Ревелейшн». Сталася і поїздка з нею на новому авто, дуже обережна, хоча одного разу він наважився розігнатися до сімнадцяти миль на годину. Була вечеря у Фолкерів, у кімнаті з різьбленими балками, схожій на пивоварню, і страх Сема, що якщо Френ буде харчуватися такою їжею: смаженою гускою, голубцями і супом з Leberknodel,* вона втратить свою стрункість скакової конячки.

І був навіть момент, коли, згадавши свою обітницю, дану в Массачусетському Технологічному після закінчення Єльського університету, що він вирветься з Америки і побачить великий світ, він застеріг себе, що між Френ і прив'язкою до нагальної нової автомобільної індустрії він буде затиснутий на все життя. Бачення себе як героя Річарда Хардінга Дейвіса з тугою повернулося до нього.... Їзда гірською стежкою на висоті двох тисяч футів над паруючою долиною; сонцезахисний шолом і штани з батисту; тропічний дощ на халупі з бляшаним дахом; постріл у темряві, коли він сидить над кухлем джину з обірваним волоцюгою зі шляхетним походженням. Але його думка знову повернулася до хвилюючого образу Френ: її волосся, схожого на скловолокно, її рук, що викликали відчуття поколювання, її вуста, які вічно зморщувалися у фантастичній надутій гримасі, її балаканина, що раптово впадала в незрозуміле мовчання, її холодна впевненість, від якої він відчував себе невиразним і неповоротким.

* * *

Під дрібним листопадовим дощем вони йшли скелями вздовж річки Чалузи. Щоки Френ палали, і вона наспівувала, але коли вони зупинилися, щоб подивитися на купання відірваних гілок у повноводній річці, Сем відчув, що повинен захистити її. Вона була надто неміцною і дорогоцінною для таких випробувань, як осінній дощ. Він натягнув край свого макінтоша на її вовняне англійське пальто.

- Ви, мабуть, змокли! Я негідник, що дозволив вам залишитися!

Вона посміхнулася йому, дуже близько.

- Мені це подобається!

Йому здалося, що вона притулилася ближче. Він поцілував її - вперше, і насправді дуже жахливо.

- О, будь ласка, не треба! - заблагала вона, трохи приголомшена. Її жваве самовладання зникло.

- Френ, ви маєте вийти за мене заміж!

Вона вислизнула з-під його дощовика і, взявши руки в боки, пустотливо промовила:

- О, справді? Це новий закон?

- Так!

- Говорить великий спортсмен Єлю! Автомобільний магнат!

Дуже серйозно:

- Ні, це просто переляканий шмат м'яса, який каже вам, що поклоняється вам!

Вона все ще витріщалася на нього, серед пожухлих від осені бур'янів на березі річки; витріщалася нахабно, але раптом зламалася, затулила очі руками, і поки він незграбно витирав їй щоки величезною хусткою, вона проридала:

- О, Семе, любий, але ж я така пожадлива! Я хочу весь світ, а не тільки Зеніт! Я не хочу бути хорошою дружиною і матір'ю і красиво грати в крібідж! Я хочу розкоші! Великих горизонтів! Чи можемо ми пошукати їх разом?

- Ми шукатимем! - сказав Сем.

* * *

Лише у 1908 році, коли він вже п'ять років був одружений з Френ Фолкер і у них народилося двоє діточок, Емілі та Брент, Семюел Додсворт розпочав справжню боротьбу в автомобільній компанії «Ревелейшн».

Його начальство в компанії однаково цінувало його за стійкість і працьовитість, а також докоряло йому за те, що він мрійник. Вони казали, що він був божевільним, як поет. Мало того, що він наважився богохульствувати проти великих догм автомобільного дизайну Рено-Даррака,* мало того, що він продовжував марити довгими «потоковими лініями», але він наполягав на тому, що найбільші прибутки можна отримати, продаючи автомобілі якомога дешевше якомога більшій кількості клієнтів. У 1908 році він був лише помічником керівника виробництва, але володів невеликою часткою акцій, а от його тесть, огрядний старий Герман Фолкер, володів більшою часткою. Сема було важко звільнити, навіть коли він гарчав на президента компанії:

- Якщо ви продовжуватимете робити «Рев» схожим на однокінну двоколісну коляску, ми збанкрутуємо.

Вони намагалися викупити в нього його частку, і Сему, який був поглинутий розробками креслень та сталевим литтям, довелося дізнатися дещо про хитрощі фінансування: про облігації, передачу акцій, кредити до запитання, знижки дилерам. Завдяки грошам Фолкера він отримав двадцять три відсотки акцій, його призначили віце-президентом і керівником виробництва, він випустив першу чотиридверну модель і побачив, як «Ревелейшн» стало сенсацією сезону в Америці і одним з найбільш продаваних автомобілів протягом багатьох років.

І ніколи за ці двадцять років він не став ближче до бразильських джунглів, ніж до вулиці Волл, ближче до

--">

Пожертвовать