Annotation
Ця збірка різнобарвних, але водночас таких споріднених есеїв і новел про життя — немов букет зібраного восени листя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття й плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця… Як відпустити минуле та не боятися нових зустрічей? Де черпати наснагу на кожен день? Як розпізнати поворотні моменти й навчитися не шукати підтексту у випадковостях? Треба просто радіти життю й дихати на повні груди! Натхненні історії з добрим гумором, прості, але такі важливі для кожного цінності, звичні й рідні для нас слова…
Володимир Лис
Я мусив про це написати
І. Шлях равлика
Десять слів
Подарунок учителя
Подвиги, ордени, перемога
Ісус: Боже і людське
Відчинені двері
Уділ
Рожеві кульки
Шлях равлика
Що нагадує…
Травинка
Біле на білому
Безсоння, просто безсоння
Сльоза-ілюзія
Викреслені народи
Шкода Екримію
Лист
До і після «епохи Гутенберга»
Запитання з пошарпаного папірця
Політ
ІІ. Колюче терня
Осколок
Труха
Прошена Арсениха
Семенів заповіт
Дитина війни
Кішка
Колюче терня
Записка
Перший лід
Обличчя
Дружина чиновника
Ідеал
Дезінформація
Білі ворони
Запах вітру
Розмова в дорозі
ІІІ. Нобелівка і яблука
Катерина
Рядок
Воля
Заручник Максим Рильський
Нобелівка і яблука
Василеве плече
Прощання зі світлим Поетом
Батьківська хата Архипа Данилюка
Схожа на своїх прадідів і правнуків
Особиста думка
День ангела з Олегом Лишегою
Крила Короткевича
Троє у Всесвіті, не рахуючи поезії
Світ від Кестлера й Уіндема
Дві помилки Йосифа Бродського
Шоу і користь скоромного
І Лєнін, і Санов…
Серпик «правильного» Місяця
Сучасні нагульновці
Слава справжнім «графоманам»!
Так хотів би прочитати
Компанія
ІV. Нява й Інтеграл
Володимир Лис
Місяць, обмитий дощем
Я мусив про це написати
Більшість читачів знають мене як романіста. Але крім романів, яких набралося вже півтора десятка, я все свідоме життя писав і так звану малу, або коротку прозу. З юності, ще зі шкільних років — етюди, новели, з дев’яностих років минулого століття — есеї. Писав їх тому, що… писалося, бо не міг не писати, це становило основу мого життя. Це були й мої просто роздуми, вправи у слові, але здебільшого реакція на щось, що схвилювало, як то кажуть, зачепило, на якийсь життєвий епізод, свідком якого я став, серйозні або іронічні, інколи з гіркою іронією, роздуми з приводу чогось, що відбулося, побаченого і почутого, важливого іноді тільки для мене самого, реакція на чиюсь творчість, на природу і її дива, сам плин життя, а з часом — і роздуми про його сенс та людське призначення.
Частину цієї прози час від часу друкували в газетах, журналах, альманахах, збірниках, ще більше таких моїх творінь не друкували ніде, хоч і були завершені. А ще є новели й есеї, які з різних причин не дописав, лишилися і начерки та маленькі ескізи до тих же новел і есеїв, спонтанні записи.
Усі ці малі речі я писав здебільшого для себе, але не так давно, переглянувши з метою очищення пару папок, у яких вони зберігалися, подумав: може, усе-таки варто їх надрукувати? Раптом вони будуть цікаві й іншим, а комусь навіть знадобляться… Тим більше, що там немає творів нещирих, навмисних, є не тільки мої погляди, думки, фантазії, а й моя душа. Отож, я вирішив їх видати, привівши до пуття. Дещо давнє, слабке, забракував. Частину лишив таким, як було, частину доробив і дописав, щось переробив, бо досвід збагатив мої погляди, а часом наповнив їх новим змістом. Написав трохи нових есеїв як роздуми щодо теперішніх подій і явищ, бо знову ж таки — не міг промовчати.
Так і з’явилася ця збірка. Твори, які ввійшли до неї, поділяються на ті, що про життя, моє осмислення його, складного, драматичного, іноді трагічного, але й захопливого, про літературу і тих, хто її творив, про улюблені твори, про те, що викликало в мене непідробне захоплення, а подеколи навпаки — заперечення. Про людські почуття,
Последние комментарии
12 часов 31 минут назад
14 часов 48 минут назад
1 день 5 часов назад
1 день 5 часов назад
1 день 10 часов назад
1 день 14 часов назад