1. Ой у гаю при Дунаю
Соловей щебече,
Він свою пташину
До гніздечка кличе.
Тьох, тьох, тьох, тьох, тьох, тьох, тьох,
Соловей щебече,
Він свою пташину
До гніздечка кличе.
2. Ой у гаю при Дунаю
Музиченьки грають,
Бас гуде, скрипка грає (плаче),
Молодець гуляє (А мила гуляє).
Бом, бом, бом, бом, бом, бом, бом,
Музиченьки грають,
Бас гуде, скрипка грає (плаче),
Молодець гуляє (А мила гуляє).
3. Ой у гаю при Дунаю
Сиджу самотою
І тужу, і ридаю,
Мила, за тобою.
Ох, ох, ох, ох, ох, ох, ох,
Сиджу самотою
І тужу, і ридаю,
Мила, за тобою.
1. Ой скинемось та й по таляру
Та купім коня отаману!
Ой скинемось та по другому
Та купім коня з попругою.
2. Купім коня та вороного
Та й поїдемо в чисте поле,
Поїдемо та в чисте поле,
Та чисте поле, в дібровоньку!
3. Приїхали та під байраки,
Та й стали коня попасати,
Стали коня та попасати,
Ой почав пугач та пугати.
4. «Ой ти, пугачу та пугаченьку,
Не пугай в саду, в байраченьку!»
«Як же мені та не пугати,
Що наїхали гайдамаки?
5. Наїхали та гайдамаки,
Гей, хотять байрак ізрубати,
Хотять байрак, гей, ізрубати,
Й а моїх діток та забрати!»
1. Гей, колись була розкіш-воля,
А теперенька — недоленька.
2. А теперенька — недоленька,
Та болить серце й головонька.
3. А чорна хмара наступає,
А дрібен дощик накрапає.
4. А дрібен дощик накрапає,
А мати сина научає:
5. «Та слухай, сину, мого слова,
Та не йди нігде, сиди дома!»
6. Син матері не послухав,
Осідлав коня та й поїхав.
7. Менша сестра коня веде,
Середульша сідло несе.
8. «А коли, брате, в гості прийдеш?»
А старша сестра брата пита:
9. «Візьми, сестро, піску в жменю
Та посій, сестро, на каменю.
10. А коли, сестро, пісок зійде, —
А тоді братик в гості прийде».
11. Нема з піску, нема сходу,
Та нема брата із походу!
1. Ударь, коню, копитами
Перед воротами,
Може вийде дівчинонька
З чорними бровами.
2. Та й не вийшла дівчинонька,
Вийшла стара мати,
Запрошає, загощає
Козаків до хати.
3. Оден козак з коня злазит,
Другий коня в’яже,
Третій козак йде до хати,
Добрий вечір, каже.
4. Добрий вечір, стара мати,
Дай води нап’юся,
Кажуть люди — гарне дівча,
То най подивлюся.
5. В хаті кварта, в сінях ведро,
А в саду криниця,
Моя дочка на гулянню —
Іди подивися.
6. Іде козак, іде козак
Дівчина гуляє,
Молодому козакові
Серденько ся крає.
7. Покинь, дівча, покинь, дівча,
З хлопцями гуляти,
Ходи, сядеш на коника,
Щось буду казати.
1. Ой не розвивайся, зелена діброво,
Коли тії козаки йдуть, молодії жовніри!
2. Де слізонька кане, білий камінь стане,
Під ним рута зелена, на нім рожа червона.
3. Батенько виходить, шабельку виносить
Свому сину на війну, на чужую сторону:
4. «Шабелька гостренька, мій син молоденький,
Повернися та з війни, та з чужої сторони!»
5. Ой не розвивайся, зелена діброво,
Коли тії козаки йдуть, молодії жовніри!
6. Де слізонька кане, білий камінь стане,
Під ним рута зелена, на нім рожа червона.
7. Матінка виходить, кошулю виносить
Свому сину на війну, на чужую сторону:
8. «Кошуля новенька, мій син молоденький,
Повернися та з війни, та з чужої сторони!»
9. Ой не розвивайся, зелена діброво,
Коли тії козаки йдуть, молодії жовніри!
10. Де слізонька кане, білий камінь стане,
Під ним рута зелена, на нім рожа червона.
11. Братичок виходить, коника виводить
Свому брату на війну, на чужую сторону:
12. «Коник вороненький, мій брат молоденький,
Повернися та з війни, та з чужої сторони!»
13. Ой не розвивайся, зелена діброво,
Коли тії козаки йдуть, молодії жовніри!
14. Де слізонька кане, білий камінь стане,
Під ним рута зелена, на нім рожа червона.
15. Сестричка виходить, хустоньку виносить
Свому брату на війну, на чужую сторону:
16. «Хустонька новенька, брат мій молоденький,
Повернися та з війни, та з чужої сторони!»
17. Ой не розвивайся, зелена діброво,
Коли тії козаки йдуть, молодії жовніри!
18. Де слізонька кане, білий камінь стане,
Під ним рута зелена, на нім рожа червона.
1. Розпрощався стрілець зі своєю ріднею,
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за стрілецький звичай
Ми йдем в бій за свою перемогу.
2. А вітер колише зеленою травою,
Дуб зелений додолу схилився,
Листям шелестить: вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його зажурився.
3. Ой коню мій, коню, не стій наді мною,
Я тим часом полежу прикритий.
Біжи, коню мій, скажи ненци рідній,
Що я лежу у степу забитий.
4. Нехай батько і ненька і ріднії сестри,
Нехай вони за мною не плачуть.
Я в степу лежу, за Вкраїнов тужу,
Чорний крук наді мною закряче.
1. Гей, нуте, хлопці, славні молодці,
Чом ви смутні, не веселі?
Хіба в шинкарки мало горілки,
Пива і меду не стало?
2. Повнії чари всім наливайте,
Щоб через вінця лилося,
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося!
3. Вдармо ж об землю лихом-журбою,
Щоб стало всім веселіше,
Вип’єм за щастя, вип’єм за долю,
Вип’єм за все, що миліше!
4. Пиймо ж, панове, пиймо, молодці,
Пиймо, покіль іще п’ється,
Поки недоля нас не спіткала,
Поки ще лихо сміється!
1. Хата моя рубленая, сіни на помості!
І сам іду й коня веду до милої в гості. (2)
2. А кінь не йде, води не п’є, він не буде пити —
Дере в гору голівоньку, хоче мене вбити. (2)
3. Не мордуйся, коню жвавий, пий холодну воду,
Кріпи сили, коню чалий, не зраджу я роду! (2)
4. У милої стайня гарна, — коню, поспішайся!
А як мила зустріч вийде, — до ніг уклоняйся! (2)
5. Світи, світи, місяченьку, — до милої їду!
Тоді зайди за хмароньку, як у двір уїду! (2)
1. Ой на горі вогонь горить, (2)
А в долині козак лежить.
2. Накрив очі китайкою, (2)
Заслугою козацькою.
3. Що в головах ворон кряче, (2)
А в ніженьках коник плаче.
4. «Біжи, коню, дорогою, (2)
Широкою степовою.
5. Щоб татари не піймали, (2)
Сіделечка не здіймали.
6. Сіделечка золотого, (2)
З тебе, коня вороного.
7. Як прибіжиш додомоньку, (2)
Стукни-грюкни в воротонька.
8. Вийде батько — розсідлає, (2)
Вийде мати — розпитає:
9. «Ой коню ж мій вороненький, (2)
А де ж мій син молоденький!»
10. «Не плач, мамо, не журися, (2)
Бо вже твій син оженився.
11. Та взяв собі паняночку — (2)
В чистім полі земляночку!»
1. Ночі тьомні, а тучі громовії ж(и)
Попід облаками йдуть(і), йдуть(і),
Ночі тьомні, а тучі громовії
Попід облаками йдуть.
2. А наші хлопці та бравії реб’ята ж(и)
Із ученнячка йдуть (і), йдуть(і),
Наші хлопці та бравії реб’ята
Із ученнячка йдуть.
3. Вони єдуть та єдуть, марширують,
Сами з собою говорять; ой(и)
Вони єдуть та єдуть, марширують,
Сами з собою говорять.
4. «А ще трудно та нам, братці-реб’ята, ж(и)
Город Краков на узять, взять(і),
А ще трудно нам братці-реб’ята, ж(и)
Город Краков нам узять.
5. А ще труднєй, та труднєй не бивало ж(и)
Нам под пушки подбєжать, ой(и),
А ще труднєй та труднєй не бивало ж(и)
Нам под пушки подбєжать.
6. А ми под пушки та разом подбєжалі ж(и),
Закричали всє: «Ура!» Ой(и)
А ми под пушки та разом подбєжалі ж(и),
Закричали всє: «Ура!»
1. «Чом ти не прийшов, як місяць зійшов,
Як я тебе ждала,
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Чи мать не пускала?»
2. І коня я мав, і стежку я знав,
І мати пускала.
Найменша сестра — бодай не зросла —
Сідельце сховала.
3. Старшая сестра сідельце знайшла,
Коня осідлала:
«Поїжджай, браток, до дівчиноньки,
Котра тебе ждала».
4. Тече річенька невеличенька,
Схочу — перескочу.
Ой віддай мене, моя матінко,
За кого я схочу.
5. Як віддавала, приказувала
В гостях не бувати:
«А як прийдеш ти, моя донечко,
То вижену з хати».
6. Терпіла годок, терпіла другий,
Третій не стерпіла,
Перетворилась в сиву зозулю,
В гості полетіла.
7. Полем летіла — землю кропила
Дрібними сльозами,
Гаєм летіла — гілля ламала
Білими руками.
8. Прилетіла в сад, сад зелененький,
Сіла на калині,
Та й стала кувать, жалю завдавать,
Як жить на чужині.
9. Кувала я день, кувала другий,
І ніхто не чує.
А на третій день стала кувати,
Ніхто не рятує.
10. Сидить матінка край віконечка,
Рушник вишиває,
А найменший брат стоїть у дверях,
Ружжо заряджає.
11. «Дозволь, матінко, дозволь, рідненька,
Цю зозулю вбити,
Бо вона кує, жалю завдає, —
Я не можу жити».
12. «Не дозволю я тобі, мій синок,
Цю зозулю вбити,
Бо цій зозулі, як моїй дочці,
На чужині жити».
1. За туманом нічого не видно, (2)
2. Тільки видно дуба зеленого. (2)
3. Під тим дубом криниця стояла, (2)
4. Там дівчина воду набирала. (2)
5. Та втопила золоте відерце — (2)
6. Заболіло в дівчиноньки серце. (2)
7. «А хто ж моє відерце дістане, (2)
8. Той зо мною на рушничок стане». (2)
9. Обізвався козак молоденький: (2)
10. «А я твоє відерце дістану (2)
11. I з тобою на рушничок стану». (2)
Последние комментарии
1 день 6 часов назад
1 день 8 часов назад
1 день 23 часов назад
1 день 23 часов назад
2 дней 4 часов назад
2 дней 8 часов назад