Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку [Колектив авторів] (fb2) читать постранично

Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку

Автори:

В. С. Бігун, I. Й. Бойко, Т. I. Бондарук, К. А. Віслобоков, О. А. Гавриленко, Л. О. Зайцев, А. Ю. Іванова, О. О. Малишев, І. В. Музика, В. Т. Окіпнюк, Є. В. Ромінський, О. О. Самойленко, М. І. Сірий, I. Б. Усенко (керівник колективу), М. Д. Ходаківський, Л. В. Худояр, О. Н. Ярмиш

Відповідальний редактор

І. Б. Усенко, завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, професор

Рецензенти

Я. М. Крестовська, доктор юридичних наук, професор

С. К. Бостан, доктор юридичних наук, професор

В. А. Чехович, кандидат юридичних наук, доцент

Вступ

Упродовж багатьох віків людство мріє про справедливий, неупереджений і швидкий суд. Перевірку історичною практикою пройшло чимало моделей організації судової влади. Втім кожній суверенній державі притаманні свій самобутній шлях розвитку і власні історичні традиції у здійсненні правосуддя^[1]. При цьому залежно від способів своєї реалізації судова влада конкретного історичного періоду може викликати щире захоплення і прагнення до наслідування, а може й стати національною ганьбою, яскравим прикладом знущання держави над власними громадянами та здоровим глуздом.

Судова влада сучасної України сьогодні далеко не така, яка б мала бути в демократичній, соціально-правовій державі. Корупція в судах, вибіркове правосуддя, численні прояви бездушного формалізму і тяганини викликали кризу довіри до судової влади з боку населення, яку, попри всі декларовані реформи й обіцяну люстрацію суддівського корпусу, на час написання цієї праці так і не вдалося подолати.

Тому одним із актуальних завдань української історико-юридичної науки є виявлення, узагальнення та оцінка організації і діяльності судової влади на різних відтинках вітчизняної історії від античних часів і до сучасності. У пропонованій увазі читачів монографії її автори намагалися подати з позицій філософії та загальної теорії права деякі основи сучасної теорії судової влади і на цьому ґрунті дати наукову об’єктивну оцінку тим моделям організації судової влади, які в різний час існували в межах території сучасної України, починаючи від Давньої Скіфії, античних держав Північного Причорномор’я, Київської Русі, Галицько-Волинської держави й аж до сьогодення. При цьому інституційні та функціональні характеристики судової влади розглядалися в контексті ідеологічних і теоретичних поглядів відповідної доби, доповнювалися колективним портретом тогочасної судової еліти — людей, яким було довірено здійснення від імені держави судової влади. Особлива увага приділена досвіду українських держав XX століття, зокрема УСРР-УРСР, юридичним і фактичним правонаступником якої є сучасна незалежна Україна. Історичний ретроаналіз завершується висвітленням підходів до судової влади, закріплених у Конституції України 1996 р.

Автори дотримувалися принципу написання праці передусім на документальній основі, тому, з повагою звертаючись до доробку своїх попередників, час від часу все ж мусили критично поставитися до тих їхніх висновків, які не підтверджуються історичними першоджерелами, зокрема нововведеними в науковий обіг архівними матеріалами.

Написанню монографії передувало широке обговорення проблем судової влади на XXV Міжнародній історико-правовій конференції «Судова влада в Україні і світі: історія, сучасність, перспективи розвитку», яка відбулася у вересні 2011 р. в м. Саки. Матеріали цієї конференції^[2] органічно доповнюють історико-правовою конкретикою нашу монографію, яка значною мірою має узагальнювальний характер і через обмеженість свого обсягу не в змозі охопити весь широкий спектр питань, пов’язаних з функціонуванням окремих інститутів судової влади.

Автори висловлюють сподівання, що ця монографія певною мірою практично посприяє реформуванню сучасної судової влади в Україні. На нашу думку, в історії, звісно, немає прямих відповідей на актуальні питання сьогодення, але історичний досвід, якщо його правильно врахувати, багатий на паралелі й аналогії, які можуть підказати сучасним державотворцям адекватні шляхи вдосконалення організаційно-правових форм судової влади, подолання її відчуження від населення тощо.

Монографію підготували:

Усенко Ігор Борисович, завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (концепція й авторизована наукова редакція праці, вступ, підрозділи 1.3 і 10.1, матеріали до розділів 5, 7 і 8, висновки);

Ярмиш Олександр Назарович, позаштатний головний науковий співробітник відділу історико-правових досліджень Інституту