Шевырев Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

class="book">дії стали предметом судового розгляду. Причиною послужили доноси, що надійшли в державні

установи, в яких лісничих звинуватили в рубанні і продажі за заниженою ціною зовсім здорового

лісу під приводом необхідності його якнайшвидшого видалення як зараженого й ушкодженого

короїдами.

Майже весь вирубаний ліс був уже проданий і відправлений за кордон. Так що слідство мало у

своєму розпорядженні лише показання свідків: лісових сторожів, робітників, які рубали підозрілий

ліс, а також залишені на місці пеньки, верхівки, забраковані колоди.

Докази були настільки хисткими, що слідство, яке тяглося вже кілька років, так і не могло винести

остаточного рішення. Нарешті, запросили одного з перших лісових ентомологів Росії – Івана

Яковича Шевирьова, якому й доручили вивчити ситуацію і дати висновок – до рубання напали

короїди на дерева чи після.

Спочатку експертиза не могла дійти визначеного рішення, хоча загальний вигляд і стан оглянутих

лісових дач досить красномовно свідчили на користь обвинувачуваних – місцями це був суцільний

вітровал, і рішуче скрізь на засохлих деревах були видні незліченні залишки ходів короїдів, а в

корі дерев, що ще зеленіли, буяли живі жуки-друкарі. Фактично перед очима експертів постали

наслідки багаторічного і спустошливого розмноження ялинових короїдів за повної відсутності

заходів протидії з боку місцевого керівництва.

І все ж найвагомішою підставою для винесення виправдувального вироку могла стати наявність у

корі, пеньках чи колодах ходів короїдів. Однак ймовірність виявлення таких ходів невелика, якщо

дерево не піддалося настільки масовому нападу, що жуки проточили ходами весь стовбур, у тому

числі й на місці спиляння. З іншого боку, оскільки спочатку короїди заселяють середню частину

стовбура, відсутність ходів в нижнього чи верхнього зрізів, звичайно, питання не вирішувало.

Обвинувачувані вже зовсім зажурилися, і невідомо, чим би закінчився слідство, якби на допомогу

не прийшов інший жук – плоскохід. На відміну від друкаря він не небезпечний для життя дерева і

вважається шкідливими тільки в технічному плані, тому що псує своїми ходами цінну деревину.

Нападають вони зазвичай на пеньки і стовбури свіжозрубаних дерев, а також на ті, що

відмирають, але ще не сухі, неушкоджені друкарями, залишаючись їх супутниками. Вточившись у

стовбур, плоскохід веде свій хід у напрямку до серцевини завжди в горизонтальній площині.

Оглядаючи пеньки, які залишилися після нещасливого рубання, фахівці знайшли на поверхні

багатьох з них ходи плоскохіда. За розташуванням було видно, що їх прогризли до рубання. З

цими аргументами погодився суд, і справу припинили.

Щоправда, як вже пізніше зазначив І. Я. Шевирьов, навіть якби лісничі вирубали ялини з ознаками

ушкодження друкарем, не чекаючи плоскохода, і в цьому випадку можна було б визначити, коли

з’явилися короїди – до рубання чи після, уже на дереві, що впало.