Шевырев Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

мав сталої російської назви. Запропонована І. Шевирьовим і О. Яцентковським назва «Союзний

короїд» пов’язана з тим, що I. amitinus часто зустрічається разом з близьким до нього короїдом-

друкарем. На відміну від останнього I. amitinus будує галереї, котрі складаються з більшої, ніж у

друкаря, кількості (завжди понад 3) маткових ходів, чим і обумовлена його назва «Багатоходий

короїд».

ПОПЕРЕДИТИ НЕБЕЗПЕКУ, з розвідки Г. Новикова «Польові дослідження екології наземних

хребетних тварин»

Масове полезахисне лісорозведення, впровадження травопільних сівозмін і будівництво

водоймищ з часом приведе до корінних змін у видовому складі, чисельності й екології тварин, а, отже, і до зміни їх значення в житті людини. З’являться нові види, деякі зникнуть, стане іншим

чисельне співвідношення видів, їх розподіл за територією, окремі сторони екології, динаміка

чисельності тощо.

Лісові смуги привернуть не лише корисних, але й шкідливих тварин, які почнуть ушкоджувати і

посадки і прилеглі до них поля. Не слід забувати, що, на думку відомого лісового ентомолога І. Я.

Шевирьова, однією з основних перешкод степовому лісорозведенню є шкідники, і ми повинні

бути у всеозброєнні, аби попередити цю небезпеку.

ВРЯТУВАВ ЛЮДЕЙ ВІД БУЦЕГАРНІ, з дослідження В. Захарова «Короїди-друкарі і буквоїди-

чиновники – дві халепи лісу»

Багато лісів – багато і лісових проблем. Одна з них – спалах чисельності короїда-друкаря.

Проблема, може, і не найголовніша, проте вона хвилює багатьох, на чиїх очах гинуть знайомі з

дитинства лісові масиви, а лісники замість того, щоб рятувати ліс, вирубують уцілілі ялини. Що ж

відбувається насправді?

…Незважаючи на те, що життя багатьох громадян так чи інакше пов’язане з лісом, за великим

рахунком лісничі є власниками своєрідного «таємного знання», заснованого на досягненнях

найрізноманітніших природних, точних і гуманітарних наук і не завжди доступного

«непосвяченим», серед яких (ніде правди діти!) чимало людей, які мають саме безпосереднє

відношення до лісу як за родом своєї професійної діяльності, так і природоохоронців. Тому не

приходиться дивуватися, що цілий ряд дій і заходів, що вчиняються лісівниками, найчастіше не

зустрічають розуміння широкої громадськості.

Візьмемо, приміром, проблему ушкодження лісових насаджень короїдом-друкарем. Начебто все

просто – є жук-шкідник, з яким необхідно боротися. Але як тільки лісгоспи приступають до

виконання цього завдання, на їхню адресу лунають докори – мовляв, під видом боротьби з

короїдом рубають здоровий ліс.

Щоб розібратися, хто правий, а хто винуватий, необхідно познайомитися з короїдом ближче.

Друкар – невеликий жук, що живе переважно на ялині й ушкоджує ще живі, але ослаблені дерева.

Самки відкладають яйця, з яких вилуплюються личинки, які проточують під корою звивисті ходи, малюнок яких нагадує друкарську матрицю (звідси й назва).

Треба зазначити, що різноманітні види жуків-короїдів, як і інші види стовбурних шкідників, є

невід’ємною частиною лісових співтовариств, але їхня деструктивна діяльність призводить до

катастрофічних наслідків.

Завдяки особливостям своєї біології друкар практично невразливий для хімічних препаратів, і

єдиним ефективним способом стримування спалахів його чисельності є вирубка недавно

заселених жуками дерев. Ось тут-то і виникають конфлікти між працівниками лісових служб і

місцевим населенням чи дачниками. Роздратування людей можна зрозуміти, адже наші лісники не

звикли докладно роз’ясняти свої дії навколишнім, і ті перебувають у впевненості, що вирубують

здоровий ліс. Дійсно, зовні дерева виглядають абсолютно неушкодженими, і лише невеликі отвори

в корі і буруватому деревному борошні біля стовбура говорять досвідченому оку, що ялина

приречена.

Як наслідок – лайка, протести, скарги у вищі інстанції. Іноді пристрасті так розпалюються, що

працівники лісгоспів затримують роботи поблизу населених пунктів. А кілька місяців по тому

конфлікт висихає сам собою, адже в рубання надходять ті ж самі, але вже засохлі дерева. Проте у

плані боротьби з поширенням друкаря цей захід уже не має ніякого сенсу, оскільки жуки

благополучно вивелися і перелетіли на інші ялини.

Аби зайвий раз підкреслити, що проблема ця не нова, дозволимо собі короткий екскурс в історію.

Наприкінці XIX ст. немало чинів лісового відомства були звільнені ззайманих ними посад, а їхні