Бортнянский Дмитрий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

БОРТНЯНСЬКИЙ Дмитро Степанович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Співак, композитор. Фундатор музики на теренах Російської імперії.

З козацької родини. Батько, Бортнянський С., служив у гетьмана К. Розумовського.

Народився 30 липня (10 серпня) 1751 р. в м. Глухові Чернігівського полку Російської імперії (нині

– районний центр Сумської області України).

Помер 28 вересня (10 жовтня) 1825 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-

Петербург РФ). Похований на Смоленському цвинтарі (могила не збереглася).

Навчався в глухівській співочій школі (1757-1759), петербурзькій Придворній співочій капелі

(1759-1769), в Італії (1769-1779). Чудово грав на гуслах, бандурі, скрипці.

Був капельмейстером Придворної співочої капели (1780-1784), керівником хорів Сухопутного

шляхетського корпусу й Смольного інституту (1784-1795), управляючим (1796-1801), директором

Придворної співочої капели (1801-1816), цензор всіх нот духовної музики, які друкувалися на

теренах Російської імперії (1816-1825).

Почесний член петербурзької Академії мистецтв (1804).

Член Російського філармонічного товариства (1815).

Нашого земляка ще за життя називали «Орфеєм ріки Неви», а скульптурне зображення розмістили

на новгородському пам’ятнику «Тисячоліття Русі» (1861).

Перу Б. належать опери «Алкід», «Креонт», «Свято синьйора», «Квінт Фабій», «Сокіл», «Син-

суперник, або Сучасна стратоніка», кантати «Співець у стані руських воїнів», сонати для

клавесина.

Друком у Б. вийшли 35 концертів, 21 духовне співання, 8 духовних тріо с хором, 7 херувимських

співань, триголосна літургія, зібрання духовних псалмів.

Кращими концертами вважаються «Гласомъ моимъ ко Господу воззвахъ», «Скажи ми, Господи,

кончину мою», «Вскую прискорбна еси, душе моя», «Да воскреснет Богъ», «Коль возлюбленна

селения Твоя, Господи».

Музика Б. хоча стилістично й близька ранньокласичній європейській, вона вщерть наповнена

інтонаціями української й російської побутової пісні.

Існує чи то правда, чи легенда про останні хвилини життя нашого земляка. В інший світ він

буцімто відходив під звуки власного концерту, який виконували півчі. Занадто красиво, щоб бути

правдою? Проте ось достовірний факт: лікаря запросили, коли композитор… вже помер.

Пам’ятники землякові встановлено в м. Глухів Сумської області (1995), у нью-йоркському соборі

Івана Богослова, а його скульптурний барельєф прикрашає монумент «Тисячоліття Росії» (1861).

Серед друзів та близьких знайомих Б. – Д. Мартіні, М. Півторацький, Б. Галюппі, Катерина II, О.

Строганов, І. Мартос, М. Березовський, А. Cальєрі, П. Турчанінов, Д. Паїзієлло, П. Вел’ямінов, М.

Херасков та ін.

***

БОЖЕ ДОРУЧЕННЯ

, з творчого кредо Д. Бортнянського

Дар – доручення Боже.

МЕЛОДИКА ПОВ’ЯЗАНА З УКРАЇНСЬКИМ ФОЛЬКЛОРОМ, з офіційного порталу

Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка

В Росії його, як і будь-якого митця «не іноземного походження», також не допускають до

«великого» царського двору Катерини II і відсилають на «малий» двір, тобто двір намісника

престолу великого князя Павла. Той мало розумівся на мистецтві, бо був захоплений лише

військовою муштрою. Зате нова дружина, Марія Федорівна, мала тонкий художній смак, дуже

любила музику, а надто оперу та романси, гарно грала на фортепіано. На її замовлення

Бортнянський написав і три опери у французькому стилі («Сокіл», «Син-суперник», «Свято

синьйора»), і збірку романсів та пісень на французькі вірші, і вісім клавірних сонат, і ансамблі для

різного складу інструментів. Серед них варто згадати першу в українській музиці симфонію –

Концертну симфонію для семи інструментів.

…Бортнянський винахідливо використовував багаті можливості контрастного зіставлення не лише

хорових груп, але й окремих голосів солістів та масивного, густого звучання хорової маси.

Досконалою є і поліфонічна техніка митця, його хорові фуги, що найчастіше завершують

концерти. Проте не лише європейські професійні джерела надихали Бортнянського на створення

його шедеврів. Мелодика концертів дуже часто пов’язана з українським фольклором, з

обрядовими, ліричними, побутовими, а навіть жартівливо-танцювальними піснями. Це додає їм

особливого душевного тепла, яскравості...

НАЧУВСЯ ПРО ВАШІ