Греков Борис [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

class="book">любив свою Батьківщину і її народ...

А ще ясно усвідомлював, що живе в епоху великого перелому, який вимагає від кожного активних

дій і покладає на учених визначені, іноді дуже непрості обов’язки.

ПОРИНУВ У ВЕЛИКИЙ НОВГОРОД, з щоденника С. Шереметєва

Вечеряли з Грековим, який весь поринув у Великий Новгород.

СЛОВ’ЯНСТВО – НЕ ГІРШИЙ ЗРАЗОК ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ, з нарису О.

Єрмака «Академік з Миргородщини»

У 1921 році він повертається до Петрограду, де поряд із викладацькою роботою в університеті

вивчає соціально-економічні відносини російського села пізнього середньовіччя. Його наукові

праці 20-х-30-х років базуються на місцевому фундаменті археологічних досліджень. У довоєнні

роки вчений очолив сектор історії феодалізму Державної академії матеріальної культури в Москві.

...Саме тоді серед вітчизняних істориків розгорнулася жвава дискусія про характер суспільного і

громадського ладу стародавньої Русі. У 1932 році Б. Греков зробив свою відому доповідь на тему

«Рабство і феодалізм у Стародавній Русі», у якій, залучивши археологічний матеріал про

еволюцію форм знарядь у час раннього феодалізму, всупереч поглядам таких авторитетів

російської історіографії, як В. Ключевський, М. Рожков, П. Лященко, дійшов висновку, що можна

сміливо говорити про перемогу орного землеробства у наших далеких предків вже в ІХ-Х

століттях.

Значною заслугою Б. Грекова став доказ про те, що в Русі панували не рабовласницькі, як

вважалося раніше, а феодальні суспільно-економічні відносини. Автор розвіяв міф про відсталість

соціально-економічної структури суспільства у східних слов’ян та їх неспроможність до власного

державотворення.

У своїх дослідженнях, зроблених у час Великої Вітчизняної війни, вчений пропагує традиції

боротьби слов’янських народів за свою незалежність, розвінчує різні геополітичні «теорії»

ідеологів нацизму.

У книзі «Культура Київської Русі» він показав високий рівень розвитку східного слов’янства, яке

за своєю культурою нічим не поступається кращим зразкам європейської цивілізації.

Глибокі дослідження в галузі слов’янознавства отримали визнання в науковому світі.

Чимало зробив видатний вчений і для підготовки вузівських підручників із вітчизняної історії. Під

його керівництвом була вихована ціла плеяда молодих істориків, які з честю продовжили справу

свого наставника.

ПЕРЕД СИЛЬНИМИ СВІТУ НЕ ПЛАЗУВАВ, з розвідки С. Филимонова «Засновник

Кримського архіву»

Творчій біографії Б. Д. Грекова присвячено багато публікацій. Але ось що здалося мені дивним: кримський період життя та діяльності його в літературі висвітлювався мало, а часом і неточно.

...Зі встановленням в Криму у квітні 1919 року радянської влади Б. Д. Греков і А. І. Маркевич

подали до Наркомосвіти Кримської РСР заяву про необхідність звернути увагу на стан архівів

Криму. Борис Дмитрович запропонував проект облаштування в Сімферополі Центрального

архіву, метою якого повинно було бути збирання, зберігання, систематизація і науковий опис

документів.

22 травня 1919 року Кримський Центральний архів було засновано. Його завідувачем став Б. Д.

Греков.

Архів розгортає бурхливу діяльність: відряджає співробітників на місця з метою з’ясування

загального стану архівної справи, збирає й описує матеріали ліквідованих установ, організує

повітові відділення Кримцентрархіву.

У червні 1921 року Б. Д. Греков залишає Крим, але до кінця життя зберігає з ним зв’язки. Вони

виражалися не тільки в тому, що згодом він неодноразово відвідував Сімферополь і Севастополь, а

у вересні 1928 року навіть був присутній на засіданні Таврійського товариства історії, археології

та етнографії. Особисті спостереження історика над місцем розташування пам’яток Херсонеса, співставлені з літописними даними, дозволили йому по-новому поглянути на облогу й взяття міста

київським князем Володимиром 988 року.

Останній приїзд Б. Д. Грекова до Сімферополя у травні 1952 року був пов’язаний з участю в

об’єднаній сесії відділення історії та філософії і Кримського філіалу АН СРСР, присвяченій

проблемам історії Криму.

На закінчення вважаю за необхідне ознайомити читачів з інформацією, що свідчить про високу

моральність вченого. 1938 року в Сімферополі органами НКВС було заарештовано відомого

кримського археолога й історика Миколу Львовича Ернста, колегу Б. Д. Грекова по спільній