Греков Борис [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

class="book">роботі в Таврійському університеті, Таврійській ученій архівній комісії і Кримському

Центральному архіві.

М. Л. Ернсту, німцеві за походженням, інкримінувалися шпигунство на користь Німеччини, а

також «германофільська пропаганда в кримській науці». Вирок – 8 років таборів. Відбувши строк, як кажуть, «від дзвоника до дзвоника», 1946 року М. Л. Ернст вийшов на волю. Коштів для

існування – ніяких. Можливості влаштувати ся на роботу за фахом – нульові.

Друзі і знайомі, як водиться, від «ворога народу» негайно відвернулися. Але в недавно

розсекреченій судово-слідчій справі М. Л. Ернста мені вдалося знайти дивний документ – відгук

про нього лауреата Сталінської премії, академіка Б. Д. Грекова. Ось повний його текст:

«Міністерство освіти. Микола Львович Ернст відомий мені як видатний археолог, фахівець з

історії мистецтва та історії СРСР. Йому належить кілька десятків друкованих праць з історії

переважно давнього Криму. Ці роботи внесли багато нового у висвітлення надзвичайно складної

його історії. Я не сумніваюся, що він може бути хорошим викладачем у вузах. Академік Б.

Греков».

Цей відгук, даний у 1947 році офіційним главою радянської історичної науки періоду сталінізму

репресованому археологові й історикові, робить честь обом ученим.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЗА ФОРМАМИ РЕНТИ, з книги Н. Горської «Борис Дмитрович Греков»

Греков продовжував послідовно відстоювати ідею становлення феодального ладу в результаті

розкладання патріархального родоплемінного суспільства. Він став автором найзакінченішої

концепції феодалізму в Київській Русі.

...Періодизація за формами ренти дозволила Грекову виділити в долі феодального селянства три

крупні етапи: Київська Русь і початок феодальної роздробленості (період примітивної

відробіткової ренти); XIV – середина XV ст. (рента продуктами); друга половина XV – XVI ст.

(розвиток панщини на основі зростання внутрішнього ринку і, як результат, розвиток кріпацтва).

СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ РОЗХОДЖЕННЯ З ГРЕКОВИМ, з листа О. Улановського Н.

Улановській від 14 серпня 1955 р.

Рідна моя, добридень!

Хазари були дуже багатою державою. Вони вели торгівлю зі Сходом (Іран, Індія, Китай тощо), з

Візантією і її колоніями на Чорному морі і із слов’янськими племенами на північному заході.

...Ми знаємо, що хазари вели жваву торгівлю із слов’янськими племенами, вимінюючи у них мед, віск, хутро. Там, на межі лісів, хазари влаштували торгову факторію на березі ріки Самбатіон

(Дніпровські пороги). Ця факторія поступово розрослася в місто, самоврядне, як всі хазарські

міста і назване хазарами Самбрей.

...Цікавий факт – в «Повісті временних лєт» є «Похвальне слово великому кагану Київському

князеві Володимиру [Святому], написане митрополитом Іларіоном. Врахуй, що Володимир

Святий княжив набагато пізніше, і Хазарського царства вже, мабуть, не було...

Все це дещо розходиться з концепцією Грекова, згідно якої слов’яни «споконвіку» жили в Східній

Європі.

Цілу міцно

твій Альоша.