Сосновский Ежи (fb2)

- Сосновский Ежи [Справочник-дайджест] 21 Кб (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:



СОСНОВСЬКИЙ Єжи (Юрек)


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польський.

Розвідник, пілот аероплана.

З родини службовця. Батько – інженер-електрик.

Народився в 1896 р. в м. Лемберзі Австро-Угорської імперії (нині – м. Львів, адміністративний

центр однойменної області України).

Помер в 1942 р. за незрозумілих обставин в московській Луб’янській в’язниці. Точна дата і місце

поховання – не відомі.

Мав військову освіту.

Служив у діючих частинах австро-угорської армії (1914-1917), у штабі Варшавського корпусу

(1917-1926), польським резидентом у Німеччині (1926-1934).

Чотириразовий кавалер польського «Хреста за відвагу» (1920).

Заарештований за підозрою в шпигунстві (1934).

Перебував під слідством в Моабітській в’язниці (1934-1935).

За вироком Берлінського суду засуджений до пожиттєвого ув’язнення (1935).

Обміняний на німецьких агентів (1936).

Удруге за підозрою у «співпраці з німецькою розвідкою» заарештований у Польщі (1936). Після

трирічних допитів засуджений до 15 років позбавлення волі (1939).

На початку другої світової війни при евакуації з Варшави охоронці в’язниці його похапцем

розстрілюють. Рани виявляються не смертельними. Наш земляк вибирається з в’язниці і тікає на

схід. Майже відразу потрапляючи до рук радянської розвідки.

Останнім свідоцтвом про нього є розповідь польського генерала, який пізніше емігрував до

Великобританії, про те, що він сидів з С. в одній камері Луб’янки.

Серед друзів та близьких знайомих С. – Р. Натцмер, Г. Рудольф, Б. Фалькенхайн, Л. Н’яко та ін.


***

ЩИРЕ ЗАХОПЛЕННЯ

, з професійного кредо Є. Сосновського

Я захоплююся мистецтвом радянської розвідки.

НЕ ВСЕ ОЦІНЮЄТЬСЯ ГРІШМИ, зі спогадів Є. Сосновського

Коли я дізнався про «план А», в мені відразу ж прокинувся азарт. Про такий успіх мріє кожен

шпигун. І його взагалі не можна оцінювати грошима.

...Уже через декілька днів до Берліна приїхав один з моїх керівників. За його словами, у Варшаві

схопилися за голову і дивуються, яким чином жінка взагалі може мати доступ до таких важливих

документів. У польському Генеральному штабі вважають, що в німецькому військовому

міністерстві поклали до сейфу фальшивку.

Я спробував було розсіяти сумніви і нагадав, що до цього Рената фон Натцмер приносила

виключно справжні матеріали і у нас немає ніяких підстав вважати «план А» дезинформацією.


БЛАКИТНА КРОВ, з статті «Єжи Сосновський» на peoples.ru

Ротмістр, який називає себе бароном Георгом фон Сосновським, лицарем Налемським, членом

Ліги з боротьбі з більшовизмом, елегантний багатий красень з широкою натурою і прекрасними

манерами, чудовий наїзник, дуже швидко знаходить друзів у всіх впливових кругах Німеччини.

Жінки грають величезну роль в його житті – як особистому, так і шпигунському. ...Сосновський

досягає першої з своїх головних цілей. Його коханкою і агентом стала Беніта фон Фалькенхайн, яка працювала секретаркою у військовому міністерстві.

Через Беніту Сосновський знайомиться з капітаном Гюнтером Рудольфом з управління розвідки, від якого, користуючись пристрастю його до карткової гри і оплачуючи його борги, одержує перші

секретні документи.

У 1927 р., знову через Беніту, ротмістр знайомиться з Іреною фон Ієна, офіцером військового

міністерства в чині майора. Беніта схиляє Ірену до співпраці з польською розвідкою, пообіцявши

їй великі гроші.

У 1928 р. Ірена знайомить Сосновського з Ренатою фон Натцмер, котра згодом стала його

найкращим агентом. Вона працює у військовому міністерстві, де займає важливий пост в 6-ій

інспекції, яка відає автомобільними військами. Сосновський, вербуючи Ренату, грає на тому, що у

тієї мізерна платня, а шпигунство – дуже прибуткове заняття. Ставши коханкою Сосновського і

залучившись до розкішного життя, ...Рената виносить із служби оригінали або робить копії з

величезної кількості секретних документів.

Проте найвищого успіху Сосновський досяг, роздобувши так званий «план А». Це кодове

найменування носив план оперативного розгортання німецьких військ на кордонах з Польщею і

Францією і подальших військових дій. ... Роздобути повний план зосередження ворожих збройних

сил не вдавалося нікому, хоча це є заповітною мрією будь-якого таємного агента будь-якої

розвідки.

У теці з «планом А», крім мобілізаційних документів, були також матеріали, котрі свідчили про

відверте порушення Німеччиною Версальського договору.

Сосновський відразу відправляє до Варшави кур’єра, давши йому з собою, так би мовити на

пробу, 70 сторінок. ...Передає до Варшави повну копію плану оперативного зосередження

німецьких військ. Проте такий важливий документ відправляють в архів, розцінивши його як

майстерно підкинуту дезинформацію з боку німецького абверу.

В цілому, як це з’ясовується пізніше, з 1928 по 1933 р. Рената фон Натцмер видає Сосновському

понад 200 одиниць секретних матеріалів.

Весною 1932 р. у впливовій німецькій газеті «Берліні трибуне» виходить стаття під заголовком

«Хто такий ротмістр Сосновський? Чи прибув він з секретною місією? Його стосунки з Бенітою

фон Ф.».

...Віднині уже мало хто вірить в «блакитну кров» Сосновського, а багато хто із друзів і знайомих

вітає його напівжартівливою фразою: «Добридень, пане шпигун!»

Однак факт залишається фактом: після скандальної публікації таємна поліція два роки не чіпає

ротмістра.

У 1933 р. в Будапешті Сосновський знайомиться з танцівницею вар’єте Леа Н’яко, яка зіграла

фатальну роль в його шпигунській кар’єрі. ...Дізнавшись, що вона не єдина кохана ротмістра, в

пориві ревнощів Леа розповідає про його пропозиції близькому знайомому своєї матері

Штернгейму, пов’язаному з контррозвідкою.

Сосновського беруть під невсипущий контроль.

...27 лютого 1934 р. абвер заарештовує Сосновського, Ренату, Ірену і Беніту.

5-16 лютого 1935 р. берлінський суд ухвалює смертний вирок Беніті фон Берг (Фалькенхайн) і

Ренаті фон Натцмер. Сосновський та Ірена фон Ієна засуджуються до довічного ув’язнення. Леа

Н’яко суд виправдав і звільнив у залі суду.


НЕ БУЛО ЩАСТЯ, з статті «Життя і смерть адмірала Канаріса» на sb.by

Призначенню Канаріса на посаду голови абверу передував скандал, пов’язаний з викриттям

польського розвідника Сосновського, якому вдалося викрасти з генерального штабу вермахту

безліч секретних документів. В результаті керівника абверу капітана 1-го рангу Патціга негайно

зняли з посади. Ось тоді і стали в нагоді численні зв’язки Канаріса з впливовими особами рейху.


ШПИГУНСТВО З КОХАННЯ, з інформації «Зломщик сердець» видавничого дому «Секретні

матеріали»

Існує особливий рід секретних агентів, які успішно вивідують найважливіші державні таємниці

супротивника так званим постільним способом. Шпигунство з кохання спрадавна практикують усі

без виключення великі розвідки світу. Одним з найвитонченіших зломщиків сердець був

польський розвідник Сосновський, що діяв на території Німеччини в кінці 1930-х років.


ФАТАЛЬНА КРАСА, з кореспонденції «Лугового на БАБа не обміняють?» на trud.ru 10 лютого 1962-го радянського розвідника Абеля-Фішера, заарештованого в США, обміняли на

американського льотчика-шпигуна Пауерса. Однак розчаруємо переконаних, що випадок на мосту

Глінике в НДР – перший крупний обмін в історії.

Нічого подібного! Просто раніше операції такого типу трималися в якнайглибшій таємниці. Але

це не означає, що їх не було.

...Дивовижніше виглядає історія Юрека Сосновського. Красень-поляк видавав себе за біженця, вимушеного шукати щастя в Німеччині, бо удома його загрожував убити командир полку, чию

дружину Юрек спокусив.

У нацистському Берліні екс-офіцер часу дарма не втрачав, міняючи пані, як рукавички. Всі вони

були пов’язані з військовими відомствами, а одна навіть працювала в генштабі у майбутнього

генерала Гудеріана.

Сосновському, який передав 150 щонайсекретніших документів, включаючи план нападу Гітлера

на Польщу, так би і залишатися нерозкритим, якби його зі всією дівочою агентурною мережею не

видала танцівниця-угорка, що серйозно уклепалася в ловеласа.

Дві пані було страчено, одна – засуджена довічно. А Сосновського гестапо... обміняло на німецьку

шпигунку, яку викрили у Варшаві. Дивно, проте волею долі з початком другої світової пан Юрек

опинився у в’язниці на Луб’янці.

На кого він працював? Цього вже не дізнатися ніколи. А ось те, що один з керівників радянської

розвідки Павло Судоплатов і його незмінна помічниця – майбутня дитяча письменниця Зоя

Рибкіна-Воскресенська щосили використовували в Німеччині так і не розкритих агентів

Сосновського, це – точно.


ЗАГИНУВ НА ФРОНТІ, з статті В. Карпова «Прага. Берлін. Луб’янка»

Коли польського розвідника доставили на Луб’янку, то з’ясували, що у нього, чия агентура була

страчена у нього на очах, залишилися нерозкритими два агенти. У розвідки народився цікавий

сценарій, в якому, окрім П. Зубова, брали участь також відомі розвідники Зоя Іванівна

Воскресенська (у заміжжі – Рибкіна) і В. М. Зарубін. Вирішили, що Зоя Іванівна запитуватиме, а

Василь Михайлович коментуватиме відповіді і викриватиме, якщо польський розвідник спробує

що-небудь приховати. У кабінеті Зарубіна відбувся наступний діалог.

Зоя Воскресенська:

– Скажіть, як вам вдалося завербувати дружину відповідального працівника Міністерства

закордонних справ і змусити її передавати вам для фотографування секретні матеріали чоловіка?

– Прошу вибачення, але, на жаль, я цього вже не пам’ятаю.

Василь Михайлович Зарубін:

– Можу вам нагадати. Це була досить хитра операція. Ви дали оголошення в газету: молодий, привабливий, ерудований іноземець бажає познайомитися з пані, котра володіє французькою, англійською й іншими європейськими мовами, з метою приємного проведення часу. Ви одержали

масу відгуків і зупинилися саме на ній, з’ясувавши, що її чоловік, старезний дипломат, не

задовольняє її інтелектуальних та інших потреб. Ви запропонували зустрітися, для чого

використали «Лінкольн», який стояв в боксі у Вайсензєє.

У Сосновського округлилися очі:

– Так, все це було саме так...

– Ви зустрічалися з цією пані, – продовжував комісар Карбів, – в спеціально орендованій для цієї

мети віллі на Прінц-Альберт-штрассе.

До Сосновського «поверталася» пам’ять. Потім він встав, вклонився і сказав:

– Ви знаєте про мене більше, ніж я сам, і я готовий мобілізувати свою пам’ять і відповісти на всі

запитання, які вас цікавлять.

Двох агентів, завербованих Сосновським, радянській розвідці вдалося перевербувати напередодні

війни. ...Робота з ними продовжувалася з 1940 по 1942 р. і була вельми плідною.

Що ж до самого Сосновського, то в роки війни він воював проти гітлерівців у рядах керованої

комуністами Армії Людової і загинув в боях за звільнення Польщі.


УБИЛИ СВОЇ, з книги О. Горчакова «Він же – капрал Вудсток»

Полковник Сосновський провалився і був, ймовірно, убитий «двуйкою» після того, як гітлерівці

обміняли його на своїх агентів і видворили до Польщі.