Ойстрах Давид [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ОЙСТРАХ Давид Федорович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Скрипаль, диригент, педагог.

З родини службовців.

Народився 17 (30) вересня 1908 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 24 жовтня 1974 р. в м. Амстердамі (Нідерланди). Похований на Новодівочому цвинтарі (м.

Москва РФ).

Закінчив Одеський музично-драматичний інститут (1926).

Працював викладачем Московської консерваторії (1934-1974).

Голова журі I-V Міжнародних конкурсів ім. П. І. Чайковського.

Виступав як диригент (з 1961).

Народний артист СРСР (1953).

Член-кореспондент Німецької академії мистецтв, почесний член Італійської Національної академії

«Санта-Чечилія» (обидві – 1961).

Член британської академії музики, Американської академії наук и мистецтв.

Доктор Кембриджського університету (1969).

Лауреат Державної (1943) і Ленінської (1960) премій СРСР.

Лауреат перших премій Всеукраїнського конкурсу скрипалів у Харкові (1930), Всесоюзного

конкурсу музикантів-виконавців у Ленінграді (1935), другої премії Міжнародного конкурсу

скрипалів імені Г. Венявського у Варшаві (1935), першої премії Міжнародного конкурсу скрипалів

імені Е. Ізаї в Брюсселі (1937).

Кавалер чотирьох орденів і низки медалей.

Друкувався в журналі «Радянська музика».

О. – перший виконавець концертів М. М’ясковського, А. Хачатуряна, М. Ракова, Концерту й

сонати для скрипки й фортепіано Д. Шостаковича.

Наш земляк – автор ряду скрипкових каденцій і транскрипцій.

Репертуар його включав усе найбільш значні добутки класичної й сучасної скрипкової музики. В

інтерпретації добутків великої форми, у музичній ліриці, у віртуозній скрипковій музиці рівною

мірою розкриваються риси артистичної індивідуальності – ясність задуму, шляхетна виразність

стилю, ідеальне володіння інструментом. Скрипкова інтонація відрізнялася винятковою чистотою, а його трактування – класичною ясністю й закінченістю.

Перу О. належить белетризована автобіографія «Мій шлях» (1958).

На будинках у містах Одеса і Москва, в яких мешкав наш земляк, встановлені меморіальні дошки.

Проводиться Міжнародній конкурс скрипалів ім. Д. Ойстраха.

Засновано Благодійний фонд ім. Д. Ойстраха.

Серед друзів та близьких знайомих О. – Д. Шостакович, А. Хачатурян, М. Малько, М. Максакова, Л. Оборін, П. Столярський, О. Пархоменко, Р. Файн, К. Ігумнов, М. М’ясковський, В. Барсова, О.

Пирогов, Ж. Сігеті, В. Сук, С. Ріхтер, С. Кнушевицький, В. Пікайзен, О. Каган, С. Снітковський, В. Климов, Л. Ісакадзе, Г. Кремер ті ін.

***

НЕОСЯЖНІ ОБРІЇ

, з творчого кредо Д. Ойстраха

Обрії відкриваються неосяжні.

БАЧИВ СЕБЕ ВУЛИЧНИМ МУЗИКОЮ, зі спогадів Д. Ойстраха

Мені виповнилося три з половиною роки, коли батько приніс до будинку іграшкову скрипку, граючи на якій, я охоче уявляв себе вуличним музикантом...

Ніхто не знав, як я заздрив їм – скрипалям, сурмачам, гармоністам, навіть шарманщикам, які часто

відвідували одеські двори.

...Коли, уже в п’ятирічному віці, я одержав, нарешті, у руки справжню скрипку – «восьмушку» і

почав учитися музиці, заняття цілком поглинули мене.

…Мене часто запрошували брати участь у найвідповідальніших концертах зі знаменитими

гастролерами в якості концертмейстера оркестру. Я грав соло в П’ятій симфонії М.

М’ясковського, і Малько висловив бажання послухати мене окремо. Я виконав йому кілька п’єс і

зовсім зненацька одержав запрошення виступити на відкритті сезону 1928/29 року в

Ленінградській філармонії.

БАБУСИН ЯНГОЛ ПРАЦЮЄ УДАРНО, з листа Д. Ойстраха Т. Ойстрах від 8 березня 1935 р.

Маронька!

Повинен тобі сказати, що своїм виступом на конкурсі я страшенно задоволений. Здається, це

найвдаліший мій виступ за все життя. Дні спокійної, розумної роботи у Варшаві не пропали

даром.

Я боявся, що буду страшенно хвилюватися. Дійсно, ранком під час занять я настільки хвилювався, що не міг грати, а ввечері хвилювання не було, зате було колосальне піднесення, яке пішло на

користь. Не знаю, що буде далі, попереду ще сильні скрипалі, але поки що я вискочив на голову

вперед усіх. Овацію мені влаштували грандіозну.

Мені не вірилося, що це все дійсність, здавалося, що це солодкий сон, тому що я зовсім не

припускав такого повернення справи...

Сьогодні, у всякому разі, один з найщасливіших днів