Малиновский Родион [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

«Невідомі подробиці

Карибської кризи»

Прогулювався якось Хрущов уздовж берега Чорного моря у Варні з маршалом Родіоном

Малиновським. І той сказав, що там, на іншому боці Чорного моря – в Туреччині розміщена

військова база США з ракетами і ядерними боєголовками, яка може впродовж 5-6 хвилин знищити

Київ, Харків, а через 10-12 хвилин – Москву.

Хрущов запитав Малиновського: чому вони можуть дозволити собі мати бази в Туреччині, і в

Італії, і в Англії, а нам не можна теж мати якусь базу поблизу Америки? Наприклад, на Кубі.

Малиновський сказав: звичайно, це можливо, ось якщо Фідель Кастро погодиться.

...Кастро спочатку хилитався – чи потрібно давати згоду на розміщення ракет, тому що він

розумів, що це може бути американським ударом проти Куби, наполягав на укладенні

формального відкритого договору. Зрештою Хрущов ухилився і не підписав угоду – її підписали

маршал Малиновський і Че Гевара.

ЗЛИЙ ГЕНІЙ МИКИТИ, з розвідки О. Кедрова «Сталін би вас усіх розстріляв»

Світовий досвід доводить: палацовий переворот має шанси на успіх, якщо в нього вдасться

заманити «силовиків». З останнім у змовників проблем не було – голова КДБ при РМ СРСР

Володимир Семичасний, колишній комсомольський працівник, без коливань погодився на

пропозицію посприяти в поваленні Хрущова.

...З маршалом Родіоном Яковичем Малиновським теж склалося благополучно, хоча, мабуть, деякі

сумніви у Брежнєва були. Не випадково бесіда з Малиновським, за словами Шелепіна, відбулася

лише 10 жовтня. Той дав згоду відразу ж. ... З приєднанням до змови Малиновського Хрущов був

приречений.

ТІКАЛИ З КИЄВА, зі спогадів Роберта Малиновського

Початок війни пам’ятаю добре. Захопила вона нас в Києві, де мешкала рідна тітка батька. Ми

приїхали туди з моєю мамою Ларисою Миколаївною і молодшим братом Едуардом. Ми якраз

збиралися їхати далі до батька, який в цей час був командиром корпусу в молдавському місті

Бєльци. Проте ми так і не доїхали туди, довелося розвернутися на схід і евакуюватися.

А з Києва було складно виїхати: німці вже бомбували залізниці. Я добре пам’ятаю, як ми

спостерігали ці бомбардування. Спочатку втікали до сховків, а потім зрозуміли, що бомблять не

саме місто, а станції.

Так ось, вибиралися ми Дніпром, поплили в район Полтави, потім в Харкові сіли на потяг до

Москви. А Москву теж вже бомбували. Було моторошно, звичайно. І тоді наша мама, сибірячка, повезла нас ...до Сибіру.

ПЕРСОНАЛЬНИЙ ЛІТАК ДЛЯ СОЛДАТА, бувальщина

Рядовий Роман Семенович Смищук в одному з боїв знищив гранатами і пляшками з

запалювальною сумішшю шість німецьких танків. Родіон Малиновський не лише вручив

відважному воїну орден Леніна і «Золоту зірку», а й розпорядився, аби новоспеченому героєві і

його синові Григорію, який воював поруч з батьком в 6-ій танковій бригаді, виділили спеціальний

літак, який доставить обох на відпочинок до рідного села.

Понад те, маршал до самої смерті підтримував з цією родиною тісний друдній зв’язок.

ЛІТНЯ ПАПАХА, анекдот

Один з полковників написав до Міністерства оборони скаргу на те, що взимку полковники мають

право носити папаху, а в літній формі одягу нічим від інших старших офіцерів не відрізняються, що не є добре.

Маршал Малиновський наклав на скарзі резолюцію: «Дозволити прохачеві носити папаху і

влітку».