Максутов Дмитрий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

МАКСУТОВ Дмитро Дмитрович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Оптик, спеціаліст з астрономічних приладів. Винахідник дзеркального мікрооб’єктиву і фото-

гастрографа. В оптиці існує науковий термін «меніскова оптична система Максутова».

З родини військового моряка.

Народився 11 (2) квітня 1896 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 12 серпня 1964 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ). Похований в

некрополі Пулковської обсерваторії.

Закінчив Одеський кадетський корпус (1913), Петербурзьке військово-інженерне училище (1914).

Працював майстром-оптиком Одеської астрономічної обсерваторії (1920-1930), інженером

Ленінградського державного оптичного інституту (1930-1952), завідуючим відділом Пулковської

обсерваторії (1952-1964).

Член Російського астрономічного товариства (1911).

Член-кореспондент академії наук СРСР (1946).

Двічі лауреат державної премії СРСР (1941; 1946).

Кавалер Великої золотої медалі Виставки досягнень народного господарства СРСР (1962).

Виготовлений під його керівництвом менісковий телеоб’єктив діаметром 1000 мм одержав Grand Prix на брюссельській Всесвітній виставці (1958).

Спеціалізувався з оптичних методів дослідження і технології виготовлення великих оптичних

приладів, теорії і практики виготовлення асферичних поверхонь.

М. першим запропонував компенсаційний метод дослідження дзеркал; розрахував дзеркально-

лінзові об’єктиви для видимих і ультрафіолетових ділянок спектру; створив оптику для низки

унікальних астрономічних інструменті а також новий тип телескопа, заснованого на менісковій

оптичній систем.

Телескоп моделі нашого земляка (діаметр меніска 70 см) встановлено в обсерваторії Серро-Робле

(Чилі).

Свого часу в Україні, США, Болгарії, Чехословаччині існували клуби любителів телескобудування

імені нашого земляка..

Друкувався в «Працях Державного оптичного інституту».

М. – автор книг «Анабераційні відзеркалюючі поверхні і системи та нові способи їх

випробування» (1932), «Тіньові методи дослідження оптичних систем» (1934), «Астрономічна

оптика» (1946), «Виготовлення і дослідження астрономічної оптики» (1948).

Його перу також належать доробки «Нові катадіоптричні меніскові системи», «Нова методика

дослідження форми дзеркал великих телескопів», «Мінімальне і максимальне збільшення

телескопа», «Однолінзовий окуляр без різниці хроматичного збільшення».

За радянської влади М. двічі заарештовували.

Іменем нашого земляка названо кратер на Місяці.

Серед друзів та близьких знайомих М. – О. Чикін, С. Вавилов, Л. Гумільов, Г. Тихов, В. Фесенков, К. Сатпаєв та ін.

***

ШКОДУ – НА КОРИСТЬ,

з наукового кредо Д. Максутова

Перетворити шкоду на користь.

МЕТОД КОМПЕНСАЦІЇ, зі спогадів Д. Максутова

Якби на зорі астрономічної оптики був відомий елементарно простий принцип меніскових систем, в основному доступний розумінню сучасників Декарта і Ньютона, то астрономічна оптика могла б

піти абсолютно іншим шляхом і мати ахроматичну короткофокусну оптику з сферичними

поверхнями, яка базується лише на єдиному сорті оптичного скла, байдуже з якими константами.

...Така конструкція дуже хороша, проте чи не внесе меніск шкідливих аберацій? Мабуть, внесе, але

які, – це слід з’ясувати. Що завжди можна підібрати такі кривизни для меніска, за яких він буде у

високому ступені ахроматичним, – це було ясно при першому ж розгляді питання. Залишалося

невирішеним питання про сферичну аберацію.

Сферичне дзеркало має шкідливу негативну аберацію (спотворення зображення). Меніск може

теж мати шкідливою як негативною, так і позитивною абераціями, тому вигідно компенсувати

одну шкоду іншою. Це і є «елементарно простий принцип меніскових систем», або, іншими

словами, «метод компенсації».

БОРОТЬБА РЕФЛЕКТОРА З РЕФРАКТОРОМ, з книги Д. Максутова «Нові катадіоптричні

меніскові системи»

Чи все добре в конструкції шкільного рефлектора? Ні, не все добре, оскільки в ньому дзеркала, хоч і алюмінійовані, швидко виходитимуть з ладу; в результаті – неминучі нарікання з боку шкіл, кивання на повторне алюмініювання дзеркал, які потьмяніли і зіпсувалися; престиж шкільного

телескопа може постраждати.

Як же поліпшити конструкцію? Єдиний, здавалося, вихід – це ускладнити конструкцію,

розташувавши в передній частині труби плоскопаралельне захисне вікно, яке перетворює телескоп

в герметичну конструкцію, котра не боїться забруднення, запітніння і механічних пошкоджень

дзеркал. Запровадження плоскопаралельного вікна з оптичного скла значно здорожить інструмент; але що робити, якщо тільки в цьому випадку шкільний телескоп завоює собі корисне широке

розповсюдження, котрого заслуговує.

...Працюючи над теорією меніскових систем і бачачи їх переваги, мимоволі згадуєш тернистий

шлях історії оптичного приладобудування. Скільки було зламано списів в боротьбі прихильників

рефлектора і рефрактора! Скільки було витрачено енергії, з одного боку, на оволодіння методикою

виготовлення і дослідження точних асферичних поверхонь, а з іншого – на вирішення проблеми

ахроматичних стекол! Скільки виготовлено флінтгласу й інших трудомістких сортів скла для тих

випадків, в яких їх можна було б і не застосовувати! Нарешті, скільки побудовано дорогих,

громіздких і недосконалих телескопів з не менш дорогим і громіздким механічним устаткуванням

і дорогими приміщеннями з величезними банями, які обертаються!

ЦЕ КРАЩЕ, ЩО Є В СОНЯЧНІЙ СИСТЕМІ, з листа чилійських астрономів Д. Максутову

Телескоп Максутова є кращим на Землі і в її околицях!

ЗНАДОБИЛОСЯ 300 РОКІВ, з розвідки В. Герасимова і Л. Кожевникова «Альтернативні

підходи до висунення завдань»

Чи може бути так – умови для вирішення завдання існують, завдання поставлене, а рішення все

немає? Так, буває. Лінзовий телескоп (рефрактор) Галілео Галілей придумав в 1609 році,

дзеркальний телескоп (рефлектор) Ісак Ньютон запропонував в 1671 році, на ті часи – через не

такий вже й великий термін. А ось менісковий телескоп, поширений зараз повсюдно, Дмитро

Дмитрович Максутов винайшов лише в 1942 році, тобто майже через 300 (!) років після цього.

Чому довелося чекати так неймовірно довго, адже всі необхідні матеріальні умови для вирішення

завдання вже були?

...Виходить, що прекрасний винахід запізнився на три сторіччя тільки тому, що весь цей час не був

відомий «елементарно простий принцип меніскових систем»? Якщо це так, то просто необхідно

уважніше розібратися з цим принципом, який володіє такою неймовірно могутньою гальмуючою

дією.

...Можна вичленувати два випадки. Перший – це коли в принципі зрозуміло як вирішити

проблему, проте існують могутні стримуючі (наприклад, фінансові) обмеження. ... Однак ніщо не

заважає ПРИПУСТИТИ, що це завдання вирішене і відстежити наслідки.

Саме так і вчинив Максутов, не зумівши за 13 років придумати, як здешевити оптичне скло. У

якийсь момент він перестав сушити голову як його одержати, і просто ПРИПУСТИВ, що воно у

нього є.

Далі йому знадобилося всього декілька годин, щоб пройти низку простих кроків і отримати свої

прекрасні меніскові системи.

МЕТАЛЕВЕ ДЗЕРКАЛО ТА МІКРОСКОП-ГОЛКА, з нарису М. Міхельсона і М. Мермана

«Дмитро Дмитрович Максутов»

Значну цікавість проявляв Д. Д. Максутов до виготовлення металевих астрономічних дзеркал, які

мають значну перевагу над скляними дзеркалами в сенсі температурних деформацій. Він створив

низку ребристих дзеркал з металу і в процесі виготовлення і випробування довів їх переваги.

Розробку технології продовжив і в наступні роки.

Д. Д. Максутов цікавився не лише астрономічною оптикою. Ним створені фотогастрограф –

прилад для фотографування шлунку, оптична мікроскоп-голка, тіньові прилади для

аеродинамічних труб, телескопічні окуляри і багато іншого.

Останніми роками життя Д. Д. Максутов розробляв методи прискореного розрахунку меніскових

систем. Ним складена велика кількість таблиць і побудовано багато графіків, які показують

оптимальний зв’язок між різними параметрами меніскових систем типу «меніск – увігнуте

дзеркало» і «менісковий Кассегрен».

Ця робота мала завершитися написанням монографії «Меніскові системи», але, на жаль, він не

встиг її закінчити.

ПОВТОРНИЙ АРЕШТ, з кореспонденції Н. Кисельової «Внук героя оборони Петропавловська –

всесвітньо відомий винахідник»

У I9З8 році, в період найбільшого розгулу політичних репресій, Дмитра Дмитровича заарештували

удруге. ...Висунули звинувачення в шпигунстві на користь Японії, хоча він в Країні Висхідного

Сонця ніколи не бував, мови японської не знав і з підданими Мікадо ніколи не зустрічався. Але

слідчих, здається, абсурдність цього зовсім не хвилювала.

На черговому допиті Дмитро Дмитрович заявив: «Ви відірвали мене від важливої роботи за

завданням військового відомства. Ви знаєте, хто зараз дуже радий моєму арешту? Знаменитий

німецький оптик Карл Цейс, який забезпечує німецьку армію тим же, чим я повинен був

забезпечити Червону Армію. Ваше начальство зробило Цейсу велику послугу, поставте його про

це до відома».

Слідчий був дуже збентежений заявою заарештованого і за командою про нього доповів. Чи то

позначилася ця обставина, чи то стала ясна абсурдність звинувачень, однак через пару тижнів

Максутова звільнили.

ГОЛОВНЕ – ДАТИ ЛЮДИНІ СПОКІЙ, з книги М. Ардова «Навколо Ординки»

Степан Борисович Враський до кінця своїх днів так і жив в тій самій квартирі. Але за радянської

влади вона перетворилася на звичайну комуналку, йому залишили лише невелику кімнату. У

шестидесятих роках я заходив до нього в гості.

...Нашому зближенню сприяла те обставина, що Степан Борисович був великим поціновувачем

гумору.

А ще він був астрономом-любителем. Він привіз в Коктебель невеликий телескоп і в ясні серпневі

ночі встановлював його у дворі будинку, де знімав кімнату. І тоді всі охочі могли разом з ним

милуватися місяцем і зірками...

Телескоп цей був менісковим, тобто тієї самої системи, яка була запропонована Д. Д. Максутовим.

Степан Борисович пояснював нам суть його винаходу. Раніше в телескопах використовувалися

параболічні дзеркала, виготовляти які дорого і складно, а Максутов зумів застосувати сферичні –

набагато дешевші і простіші. У Радянському Союзі на цей винахід ніхто особливої уваги, як

повелося, не звернув. Проте в Сполучених Штатах телескопи нової системи набули широкого

поширення, серед тамтешніх астрономів-любителів виникли «Maxutov clubs». Це стало відомим в

нашій країні, і врешті-решт винахідникові присудили Державну премію.

Степан Борисович Враський так розповідав про цей винахід:

– У 1941 році Дмитро Дмитрович Максутов разом з іншими вченими був евакуйований з

Ленінграда. Потяг, на якому вони їхали, прибув на якусь станцію, де їх вагон відчепили, і він три

доби стояв в безвиході. Перша добу Максутов відсипався, а на другу, коли відпочив, придумав

свій телескоп...

Ось що означає хоч на малий час дати людині спокій.