Лисаневич Борис [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ЛИСАНЕВИЧ Борис Миколайович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Танцівник, хореограф.

З дворянської родини. Батько, Лисаневич М., – коняр.

Народився 4 жовтня 1905 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 20 жовтня 1985 р. в м. Катманду (Непал). Похований на цвинтарі британського посольства.

Надгробок прикрашають дворянський герб і напис: «Борис Миколайович Лисаневич, народився в

Одесі 4 жовтня 1905 р., помер в Катманду 20 жовтня 1985 р.».

Навчався в Одеських кадетському (1914-1917) та балетному (1920-1921) училищах.

Був артистом балету Одеського оперного театру (1922-1924), паризького театру Альгамбра,

Романтичного російського театру, робітником французького автомобільного заводу «Рено»,

танцівником Центру Дягілєва (1925-1929), трупи Шаляпіна (1929-1932), виступав на сценах Індії, Китаю, Яви, Бірми, Цейлону.

Танцював в балетах «Князь Ігор», «Трикутний капелюх», «Петрушка», «Карнавал», «Жар-птиця»,

«Парад».

Мав у Непалі мережу ресторанів «Борис», готель, проте під кінець життя збанкрутував.

Більшовицької революції наш земляк не сприйняв, емігрувавши спочатку до Франції (1924), Індії

(1935), а потім – Непалу (1951).

Журнал «Лайф» назвав Л. другою унікальною пам`яткою Непалу після Евереста (1959).

Життю нашого земляка присвятили книги низка авторів: британець Д. Дойч – «Мій Катманду»,

француз М. Піссель – «Тигр на сніданок», китаянка Х. Сюїн – «Гори залишаються молодими».

Серед друзів та близьких знайомих Л. – Е. Голіцин, Д. Неру, А. Крісті та Ф. Саган, М. Піссель, І.

Ганді, В. Терешкова, Х. Карлос, Г. Баланчін, А. Матісс, А. Дерен, Ж.-П. Бельмондо, С. Лифар, К.

Біхара, М. Рана, Л. Масін, Н. де Валуа, Б. Романов, І. Стравінський, І. Бергман, Л. Томас, Ж.

Кокто, Е. Хіларі, Н. Тенцінг та ін.

***

ДАРУВАТИ ЩАСТЯ ІНШИМ

, з життєвого кредо Б. Лисаневича

Є єдина річ у світі, яка має справжнє значення. Її суть у тому, скількох людей ви можете зробити

щасливими.

УСІМ Я ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ РОСІЙСЬКІЙ РЕВОЛЮЦІЇ, зі спогадів Б. Лисаневича

Наша сім’я жила в Одесі. У мене було три брати, я був наймолодшим. Наш будинок в Одесі стояв

на околиці міста, між іподромом і кадетським училищем. Ці два місця зіграли найважливішу роль

в моєму житті в Одесі.

...Барикади усіяли місто, над кожною майоріли строкаті прапори. Стріляли з усіх боків. У одній з

таких безладних перестрілок я був поранений.

Голод, тиф і революція рано примусили мене зрозуміти відносність всіх цінностей..., коли за

золотий сервіз можна було одержати лише буханець хліба.

...На перегляді був сам Дягілєв. Ніколи раніше я не виконував подвійного піруету, проте перед

Дягілєвим я злетів.

...Закінчилася ера – помер Дягілєв. Мене попрохали повідомити цю сумну звістку Ганні Павловій.

Вона непритомніє на моїх руках.

...Я не міг повірити, що відчуття гармонії і краси, яке я випробовував на сцені, могло існувати в

реальному світі. Я був зачарований Сходом.

Лише використовуючи кліше, могли змалювати Катманду, місто, в якому більше храмів і

святилищ, ніж будинків, і богів більше, ніж людей. Місто, де ...дівчата заручуються з деревом Бел, і, отже, ніколи не стають вдовами, бо шлюб з чоловіком – це second-hand, оскільки справжній і

єдиний чоловік – тільки дерево.

У першу ж ніч я зустрів леопарда на вулиці Катманду, а за долиною – Азію Кіплінга, суміш Китаю

й Індії, облямовану в пейзаж, перед яким тьмяніє Швейцарія. Екзотика і краса цієї країни

назавжди підкорили моє серце.

...Усім я зобов’язаний російській революції. Не будь її, я б повторив шлях своїх братів: відслуживши в імператорському флоті, розводив би потім скакових коней в нашому родовому

маєтку на хуторі Лисаневичівка під Одесою.

ЖИВ, МОВ НА ВОКЗАЛІ, зі спогадів Д. Дойга

Коли я підіймався вузькими гвинтовими східцями до Бориса, ніколи не знав, з ким можу

зіткнутися у вітальні, – це могли бути А. Крісті або Ф. Саган, принц Карлос або Хіларі.

ВІДКРИВ НЕПАЛ СВІТОВІ, з розвідки О. Полегкого «Борис Лисаневич»

Борис зав`язав дружні стосунки з багатьма магараджами Індії і взагалі з впливовими людьми.

Багато хто звертався до нього за консультаціями, по допомогу чи просто за дружньою порадою.

Навіть через багато років по тому, ім`я Бориса Лисаневича слугувало найкращою рекомендацією

для багатьох, хто приїздив у Калькутту.