Кузнецов Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

class="book">odessaart.narod.ru

Історія створення сайту почалася з простої, як світ ситуації – зносять старі будинки. Не просто

будинки, а цілі квартали. Квартали старої Одеси. Квартали старої епохи. І не тому, що вони старі

від часу (вік – поняття відносне), а тому, що так склалося.

Захотілося хоч на небагато продовжити пам’ять, може комусь хоч через покоління знадобиться

історія, культура, відчуття прекрасного. У бібліотеці наткнувся на стару карту Одеси. На розі

Лідерсовського бульвару і Стурдзовського провулка на місці нинішнього бульварного вигину

стоїть хрестик, який позначає поховання. Заглибившись в літературу, знаходжу в книзі І. В.

Дивного «Сторінки військового некрополя старої Одеси» статтю відомого краєзнавця Тетяни

Донцової «Про забуті могили», в якій йдеться про перенесення в 1902 році генеральських могил у

зв’язку з будівельним бумом у цьому районі. Серед підписів відомих городян, що стояли під

проханням про перенесення цих поховань, стояв і підпис М. Д. Кузнєцова.

Коли зносили цілий район старих аристократичних дач, одна з них дивом уціліла і на щиті, що

стояв біля цього будинку, було написано: будинок купця Кузнєцова. Із статті В. Нетребського

«Лідерсовський бульвар» в газеті «Південь» дізнався, що М. Д Кузнєцов – ...зовсім не купець, а

художник. Притому – художник відомий.

Поступово стала складатися картина про нього і тих, хто його оточував. І з’явилося відчуття, що

щось втрачається і може піти безповоротно, як пішли безповоротно старі будинки Лідерсовського

бульвару.

Цей сайт створений з метою – аби знали і пам’ятали про творчість художника М. Д. Кузнєцова.

ЗОБРАЖАВ… МУХУ, зі спогадів А. Рилова

Часто заходив до нас «на вогник» професор М. Д. Кузнєцов. Архип Іванович (Куїнджі) і ми всі

його любили. Він також брав участь в нашій бесіді, майстерно зображаючи муху, що дзижчить,

собачу бійку і т.п.

Микола Дмитрович Кузнєцов, відомий художник, що належав до Товариства пересувників, як і

Архип Іванович, за походженням – грек. Куїнджі – грек маріупольський, а Кузнєцов – одеський, з

густими чорними бровами, чорними очима і буйними, також чорними вусами, сильної статури

чоловік.

Ми любили, коли він приходив. Часто буваючи за кордоном, він ділився з нами різними новинами

з області мистецтва. Він привіз з-за кордону два дивні пейзажі Таулоу, норвезького художника,

свого великого друга. Ми ходили до нього в майстерню милуватися абсолютно новим тоді для нас

мистецтвом.