Туптало Данила [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

римлянин. Отже, то було не просте

нагадування, а своєрідний наказ повернутися до звичного благочестивого життя. Ще не один раз

по тому з’являлися образи святих, які дивним чином не давали йому занепасти духом,

наснажували й додавали сил та розуміння для успішного завершення вікопомної праці.

ЧИ СТАНУТЬ ДОБРІ СПРАВИ ВЕЛИКИМИ, з «Азбуки духовної мудрості» Д. Туптала

Любов душі до духовних висловів служить знаком здоров’я її.

Спокою душі ніщо так не служить, як свобода від турбот і суєти.

У душі немилостивій Бог не перебуває.

Самих справ – без слова – мало для навчання.

Корінням і джерелами справ служать роздуми.

Добрі діла будуть тоді великими, коли ми не вважаємо їх великими.

ПРЕПОДОБНОМУ ЄВСТРАТІЮ ПЕЧЕРСЬКОМУ, присвята Д. Туптала

Кто может Христу сице быть подобный,

Яко Євстратій преподобный?

Христос бысть за ны на крестЂ распятый,

За него же взаєм распят ся Євстратій.

СВІДОК МОСКОВСЬКИХ УТИСКІВ, з монографії І. Жиленко «Синопсис київський»

Свят. Димитрій Савич-Туптало, більше відомий за своїм канонізаційним прозванням як святитель

Димитрій Ростовський, є останнім визначним українським церковним письменником тої величної

доби в історії нашої Батьківщини, яку історики звичайно називають епохою визвольних війн та

Руїною. Проте її правильніше назвати могилянською або, вірніше, помогилянською добою. Адже

якщо козацькі шаблі принесли простим українцям славу хоробрих і відчайдушних людей, їхньому

керівництву – поганих і переважно продажних політиків, а більшості населення нашої

Батьківщини – страждання ще жахливіші, ніж у найтяжчі часи польського панування, то

культурне будівництво к. XVI – поч. XVIII ст. поставило Україну в ряд найбільш освічених та

культурних націй Європи.

На жаль, свят. Димитрію не пощастило народитися в часі розвою цієї величної доби, і він став

свідком закономірного закінчення кривавої вакханалії другої половини XVII ст. – утиски

української культури московською державою. Вся діяльність святого пов’язана, власне, зі

спротивом цьому процесу. Сумною іронією є його канонізація саме в той час, коли за наказом

синодальної влади піддавалась нищівному цензуруванню найголовніша справа життя святого –

«Житія святих».

ОБСЯГ ОПРАЦЬОВАНОГО МАТЕРІАЛУ – ВРАЖАЮЧИЙ, з статті І. Савченко «Четьї-мінеї

та їх автор»

Цінність праці («Четьї-мінеї» – авт.) полягала не тільки в тому, що він опрацював і

систематизував фактично весь відомий на той час українцям огіографічний матеріал, обсяг якого

справді вражаючий. Укладаючи житійські тексти, Туптало прагне подати найдостовірніший та

художньо значущий матеріал, працюючи і як перекладач, і як редактор, і як письменник. Димитрій

зробив перший крок у справі наукового вивчення огіографії і критичного дослідження житій. Він

перший звернувся за джерелами для своєї праці на Захід.

…Життя Димитрія було тісно пов’язане з історичними подіями часу. На його прихильність

очікували і до його думки прислухалися навіть українські гетьмани Іван Самойлович та Іван

Мазепа. Можливо, колись вчені зможуть оцінити справжній внесок Туптала в історію не тільки

церковну, але й в світську.

ДОРОБОК ВИЩОГО СТУПЕНЯ ДОСКОНАЛОСТІ, з оцінки перекладу Д. Тупталом «Четьї-

мінеїв» М. Булгаковим

Праця щонайважливіша, величенна і виконана з особливим мистецтвом. Найважливіша за своїм

предметом, котрий багатьом благочестивим християнам є солодкий духовний хліб; особливо ще й

тому, що до св. Димитрія православні росіяни не мали рідною мовою Четьї-міней... Величезна:

тому що вона обійшлася своєму святому винуватцеві найщиріших, подвижницьких занять у плині

цілих двадцяти років...

Святитель дотримав у ній з абсолютною точністю всіх правил, яких тільки повинен дотриматися

історик у зображенні й звірянні матеріалів, в оцінці свідчень і в самому способі викладу. Що ж

стосується складу наших Четьї-міней; то його треба взагалі назвати щирим зразком слов’янського

красномовства, причому вищого ступеня досконалості.

МОСВИЧІ НЕ ЗМОГЛИ Б, з оцінки перекладу Д. Тупталом «Четьї-мінеїв» О. Пипіним

Для свого часу це була праця, єдина у своєму роді, яку, без сумніву, не зміг би здійснити ніхто з

московських книжників.

ЗАМІНИВ КОЛЕГІЮ, з оцінки перекладу Д. Тупталом «Четьї-мінеїв» Ф. Титовим

Те, що створено було