БУЛАЦЕЛЬ Павло Федорович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Правознавець, адвокат.
З дворянської родини. Батько, Булацель Ф., – маршалок повітового дворянства.
Народився 29 червня 1867 р. в маєтку Малій Миколаївці Слов’яносербського повіту
Катеринославської губернії Російської імперії (нині – Слов’яносербський район Луганської
області України).
Розстріляний 2 (15) лютого 1919 р. в м. в Петрограді Росії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Закінчив Імператорське училище правознавства.
Був присяжним повіреним в Прибалтійському краї, редактором газети «Російське знамено» (1906-
1907), видавцем журналу «Російський громадянин» (1915-1917).
Член Російського Народного Союзу імені Михайла Архангела.
Член Всеросійського Філаретовського товариства народної освіти.
Друкувався в газетах «Росія», «Юридична газета», «Морська хвиля», «Російське знамено»,
«Світло», журналі «Російський громадянин».
Як вчений-правознавець дебютував книгою «Самогубство з найдавніших часів до наших днів».
Потім настала черга статей «Криваве лиходійство» (1906), «Сімферопольські жахи» (1907), «Ціна
російського життя і жидівської крові», «Бюрократичні підступи проти «Союзу Російського
Народу» (обидві – 1909).
Перу нашого земляка належить двотомник «Боротьба за правду» (1908; 1912).
З владою Б. порозуміння не знаходив. За царату його книгу «Самогубство з найдавніших часів до
наших днів» заборонили духовна цензура й приписала знищити.
За радянської влади заарештували чекісти й оголосили заручником (1918). З більшовицьких
катівень він вже не вийшов.
Серед друзів та близьких знайомих Б. – О. Дубровін, К. Побєдоносцев, М. Марков, О. Суворін, С.
Тришатний, О. Шмаков, Г. Замисловський, М. Зеленський, Н. Тиханович-Савицький та ін.
***
НЕНАВИДЖУ МАСОНІВ,
з політичного кредо П. Булацеля
Я ненавиджу всією душею торжество масонів.
НЕ СПИРАЙТЕСЬ НА ІНОРОДЦІВ, з промови П. Булацеля перед Миколою II 23 грудня 1905
р.
Як денне світло ненависне кротам, так Самодержавство ненависне ворогам Росії. Воно їх
знесилює, а тому дратує. Вони розуміють, що доки існуватиме Самодержавство, доти Росія не
розпадеться.
Не вірте, Государю, тим, кого висувають масони і хто спирається лише на інородців. Зіпріться на
російських людей, і брама пекла не здолає Російського Государя, оточеного своїм народом.
ЧУЖІ В СВОЇЙ КРАЇНІ, з статті П. Булацеля «Сімферопольські жахи»
У самісінький розпал революції страшний стихійний вибух ображених відчуттів за наругу
народних святинь звернувся на керівників революції – євреїв.
Буцімто смерч, раптово, в якісь півгодини натовп мирних російських робочих: ремісників,
теслярів, каменярів, землекопів перетворився на розлючену стихійну силу, яка не знала ніякої
перешкоди, ніякого утримання для помсти євреям за все, що витерпіли російські люди з 11 по 18
жовтня 1905 року. Ледь перебиваючись унаслідок страйку без хліба нещасні росіяни все зносили
терпляче, проте коли 18 жовтня єврейська молодь і потураючи їй чиновницька інтелігенція:
всілякі статисти, акушерки, телеграфістки, агрономи, чиновники казенної палати і акцизу – всякі
без сорому і совісті полячки, що від’їлися і розжиріли на російських хлібах, надумалися на
мітингу в міському саду влаштовувати демонстрацію з червоними прапорами і з криками «геть
Самодержавство», – тоді терпіння народу урвалося: він вирішив пройти з портретом Государя
головними вулицями, не зважаючи на погрози революціонерів, котрі розбили ворота в’язниці і
випустили звідти всіх арештантів.
Революціонери і єврейська бойова дружина зазналася до такого ступеня, що зустріли патріотичну
маніфестацію спершу свистками і криками: «Ось несуть хулігана» (портрет Царя Православного,
помазаника Божого), «Геть Самодержавство», «Хай живе республіка!» і вистрілили з револьверів.
Учасники патріотичної маніфестації спершу завагалися: у їх натовпі декілька чоловік впали: один
росіянин і один татарин виявилися убитими, 15-30 осіб – пораненими; але услід затим з вигуками
«наших вбивають жиди», натовп як лавина, як гірський потік, спрямував на стріляючих євреїв,
стрибаючи через огорожу бульвару, ламаючи тут же на бульварі дрючки, кілки, сучки; перед цим
стрімким натиском не встояла озброєна револьверами єврейська бойова
Последние комментарии
14 часов 46 минут назад
15 часов 21 минут назад
16 часов 14 минут назад
16 часов 19 минут назад
16 часов 31 минут назад
16 часов 44 минут назад