загрузка...
Перескочить к меню

Бедный Демьян (fb2)

файл не оценён - Бедный Демьян [Справочник-дайджест] 23K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




БЄДНИЙ Дем’ян


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Поет. Справжнє прізвище – Придворов Юхим Олексійович.

З селянської родини. Батько, Придворов О., – церковний вартівник.

Народився 1 (13) квітня 1883 р. в с. Губівці Олександрійського повіту Херсонської губернії

Російської імперії (нині – Компаніївський район Кіровоградської області України).

Помер 25 травня 1945 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Новодівочому

цвинтарі.

Закінчив Київську військово-фельдшерську школу (1896-1900), навчався на історико-

філологічному факультеті Петербурзького університету (1904-1908).

Служив фельдшером (1900-1904; 1914-1915), працював завідуючим відділом Центрального

військово-промислового комітету (1915-1917),

Кавалер Георгієвської медалі (1914).

Друкувався в газетах «Київське слово», «Зірка», «Правда», «Невська зірка», «Селянська правда»,

«Наш шлях», «Соціал-демократ», «Наша газета», «Кавказький робітник», журналах «Російський

прочанин», «Зірка», «Російське багатство», «Вісник прикажчика», «Питання страхування»,

«Освіта».

Як літератор дебютував в газеті «Київське слово» віршами «Хай буде!» і «Палаючи ревнощами»

(1899).

Потім настала черга поеми «Лебеді» (1901), віршів «І пройшов рік, ще один триклятий рік», «З

тривогою страшною звик зустрічати я день» (обидва – 1909), «Три пісні», «Не змирився – ні!»

(обидва – 1910), «Переказ», віршованого фейлетону «Про Дем’яна Бєдного – мужика вадливого»

(обидва – 1911), байки «Зозуля» (1912), поеми «Головна вулиця» (1922).

Перу П. також належать вірші «На прохання обер-прокурора», «Лена», «Віщий сон»,

«Гуманність», «Кубло»,

Наш земляк – автор книги «Байки» (1913), «Диво дивне та інші казки» (1916), «Про землю, про

волю, про робітничу долю» (1918).

Вийшло його 10-томне «Зібрання творів».

Іменем П. (за його псевдонімом) названі численні вулиці, школи, пароплави на теренах СНД.

Серед друзів та близьких знайомих Б. – С. Єсенін, М. Горький, В. Короленко, І. Огієнко, П.

Якубович, В. Бонч-Бруєвич, М. Накоряков та ін.


***

КНИЖКОВА СИМФОНІЯ

, з творчого кредо Д. Бєдного

Книги – не лише моя слабкість, але й сила. Це – книжкова симфонія.

ЗЕМЛЯ ЗВЕРНУЛА З ШЛЯХУ, з вірша Д. Бєдного «Сніжинки»

Засыпала звериные тропинки

Вчерашняя разгульная метель,

И падают и падают снежинки

На тихую задумчивую ель.

Заковано тоскою ледяною

Безмолвие убогих деревень.

И снова он встает передо мною –

Смертельною тоской пронзённый день.

Казалося: земля с пути свернула.

Казалося: весь мир покрыла тьма.

И холодом отчаянья дохнула

Испуганно-суровая зима.


НЕ ВИХВАЛЯЙСЯ ЧУЖОЮ СТАРАННІСТЮ, байка Д. Бєдного «Колесо і кінь»

В телеге колесо прежалобно скрипело.

«Друг, – выбившись из сил,

Конь с удивлением спросил, –

В чем дело?

Что значит жалоба твоя?

Всю тяжесть ведь везешь не ты, а я».

Иной с устало-скорбным ликом,

Злым честолюбьем одержим,

Скрипит о подвиге великом,

Хвалясь усердием... чужим.


НЕ ІСУС, А Я, пародія А. Яні на вірш Д. Бєдного «Знаменний факт»

Был день весенний, деревенский,

Цвели фиалки на лугу,

И лило солнце свет вселенский,

Крестьянку высветлив в стогу.

Бревно лежало у сарая,

Кричала кошка под котом.

Высоко лапу задирая,

Пёс куролесил за кустом.

Свеча зажглась в церковном храме,

Светились нимбы на стене.

А пьяницы с кролей глазами

Орали: «Истина – в вине!»

Дьячок с лицом красней редиса

Иконки в церкви продавал.

Все спрашивали: «Кто родился?»

Я скромным был – не отвечал.

Немало было разговоров.

Все вспоминали чью-то мать:

Не Иисус, а я, Придворов,

Родился, чтобы Бедным стать.


НА ВСІ РУКИ МАЙСТЕР, з статті І. Громової «Дем’ян Бєдний»

Жанри, якими користується Б., украй різноманітні. Переважають чисто агітаційні вірші, які часто

збиваються на патетичну лірику («У вогненному кільці» тощо).

Рідше зустрічається лірика інтимна («Засмучуй», «Сніжинки»), теж соціально направлена.

Вдається Б. і до епосу: хроніки («Про землю, про волю, про робочу частку»), абстрактного

сюжетного епосу («Головна вулиця») і конкретному сюжетному епосу («Про Дмитрика-бігунця і

про його кінець», «Клятва Зайнет» тощо). Особливо часто Б. користується жанрами фольклору: піснею, частівкою, билиною, казкою, оповіддю.

У епоху «Зірки» і «Правди» основним жанром стала байка, перетворена на гостре знаряддя

політичної боротьби (окрім оригінальних байок, Б. переклав байки Езопа).

ВІДПОВІДАЄ ТЕМІ, з рецензії В. Краніхвельда

Хороша, проста і сильна російська мова, місцями вульгарна, місцями дуже груба, але завжди така, що відповідає темі і її виправдовує; дотепність, яка приховує рідко злу, а найчастіше добродушну

усмішку автора; влучність епітетів – ось переваги Дем’яна Бєдного.


ЗАСНОВНИК «ПРОЛЕТАРСЬКОЇ ПОЕЗІЇ», з кореспонденції В. та Н. Лапікур «Наївні

просторікування чи


Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг

Последние комментарии

Последние публикации

Загрузка...