Бунге Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

Бунге вважав суперництво. Не погоджуючись цілком з

жодним із класиків і знаходячи значні неправильності в поглядах як Ад. Сміта, Рікардо, Мальтуса,

Мілля, так і Кері і Бастіа, він дотримувався еклектичної точки зору, переважно примикаючи до

теорій Мальтуса і Мілля. Головним регулятором економічних явищ вважав попит та пропозицію і

ними пояснював майже всі економічні явища.

За суперництвом Бунге визнавав величезний сприятливий вплив. Без нього настав би занепад. В

той же час суперництво є згубним, коли в боротьбу вступають сили нерівні, з одного боку,

згуртовані, підтримувані монополіями, привілеями, величезним капіталом, а з іншого боку –

роздроблені, позбавлені будь-якої підтримки і незабезпечені в своїй діяльності. Зло полягає, на

думку Бунге, не в суперництві, а в недостатньому його зрівноваженні.

В купівлі живої робочої сили, тобто в найманій праці, Бунге не бачив нічого принизливого, тому

що ця купівля здійснюється за обопільною згодою.

Втручання держави в економічне життя Бунге допускав лише в невеликих розмірах і в крайніх

випадках. Ця точка зору не заважала, проте, йому визнавати доцільність державного втручання в

сферах торгової політики та «заходів, котрі стосуються зміцнення добробуту фабричних

робітників».

…Протекційний тариф і пільги, загальні для всіх, дають заохочення без усякого розбору і тому не

завжди бажані. Допомога часто свідчать про неощадливість. Ліберальний митний тариф сприяє

посиленню споживання, однак низькі мита при високих податках небажані.

…Бунге не допускав ніякого обмеження прав приватної власності. На його думку,

несправедливість первісного накопичення з часом згладилася, тому що власник вкладає свою

працю, свій капітал і платить податки.

Капіталістичне виробництво, панування суперництва дають людині надію на краще майбутнє і

роблять її вільною...

ПОБЛАЖЛИВИЙ ДО СЕБЕ, з щоденника О. Кістяківського

Дід був аптекарем, батько – ветеринарним лікарем, а син – відомий політик-економіст. Мені

здається, що тут є відома наступність здібностей і талантів. Батько написав, між іншим,

«Керівництво до розпізнання та лікування внутрішніх кінських хвороб, за винятком повальних», а

син писав найчастіше про повальні хвороби, наприклад, про процвітання паперових грошей,

державні борги і т.п.

Говорять, Бунге людина строга, і в Київському університеті, де він був ректором, видали

розпорядження про запирання на замок дверей, які вели з одного факультету на інший. Чудово,

проте, що він не замкнув для себе дверей, що вели до відділення державного банку, де він став

директором.

Іронія полягає ще й в тому, що строгий до студентів, він поблажливий до себе.