Анастасевич Василий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

самостійна форма знання про

принципи, методи, засоби і процеси наукового пізнання. У цьому плані наука про книгу має в

своєму розпорядженні значний матеріал, хоча він крихтами розсипаний в багатьох роботах, починаючи з праць перших російських книгознавців-теоретиків.

Один з них – В. Г. Анастасевич, осмислюючи поняття «бібліографія» і «бібліологія», констатував, що бібліографія є «наука знати книги і за їх змістом розташовувати в пристойних розрядах за

загальною, або прийнятою системою». Поняття системно-бібліографічного методу рельєфніше

з’являється декілька рядків опісля, де сказано, що бібліографію можна також «вважати

скороченою бібліотекою, котра систематично акумулює вчені праці якого-небудь народу, або

взагалі всього вченого світу». Таким чином вперше в російському книгознавстві було вказано на

метод систематизації або класифікації творів писемності і друку, їх бібліографування.

Міркуючи про бібліографію, яку «вважав» книгознавством, і про її теорію, яку називав

бібліологією, В. Г. Анастасевич виходить на поняття «Філософія бібліографії» в пізнавальному її

сенсі. «Цю, – писав він про бібліологію, – можна вважати філософією першої (бібліографії – М.

Є.) ... або горішньою бібліографією».

МОВНА РЕВОЛЮЦІЯ ЗА АНАСТАСЕВИЧЕМ, з розвідки С. Друговейко-Должанської «До

історії російської абетки»

В. Г. Анастасевич міркував про необхідність полегшити вивчення російської грамоти дітьми і

іноземцями «зручним розташуванням порядку букв і знищенням тих, які здаються зайвими». Він

вважав, що порядок букв в російській абетці прийнятий довільно... З методичними цілями

Анастасевич пропонував «першими в абетковому порядку» поставити голосні букви, виключивши

з їх числа іжицю, але ввівши «м’яке О або Ё».

Також, на його думку, слід було б виключити Щ, Ъ, Ь, оскільки з двох останніх «перший зазнав

вже декількох гонінь і з часом навряд чи встоїть, будучи навіть з вигляду виродком», друга ж

могла б поступитися місцем зручнішому позначенню м’якості: двокрапці над зм’якшуваною

приголосною. Приголосні пропонується розташувати «в порядку клавішів вимови, тобто: губні

стислі, відкриті, зубні, піднебінні і горлові».

Зрештою алфавіт, рекомендований Анастасевичем, виглядає таким чином: А. Е. И. О. У. – Б. П. М.

– В. Ф. – 3. С. Ц. Л. – Н. Ж. Ш. Ч. Р. – Д. Т. – Г. К. X., тобто включає всього лише 24 букви плюс 4

знаки: твердий / ‘/ у функції розділового Ъ і над Е, аби замінити букву Э; м’який / «/ над

голосними для заміни букв Я, Ю і над зм’якшуваними приголосними замість Ь; короткий / v / для

заміни О на А в ненаголошених складах і довгий / – / для заміни Ё на О після приголосних.

ПРОСТЯГ РУКУ КРІПОСНОМУ ПОЕТОВІ, з нарису Б. Равдіні та О. Рогінського «Варакін

Іван Іванович»

Черговий етап в житті і творчості І. Варакіна пов’язаний із сталими до 1812 його взаєминами з В.

Г. Анастасевичем, який подав кріпосному поетові літературну й моральну підтримку,

відредагувавши і помістивши в журналі «Вулик» декілька його творів, серед яких

антикріпосницькі «Вірші на випадок надрукування книги мудрим графом Стройновським «Про

умови поміщиків з селянами». «Вірші» побудовані аналогічно «Російській правді…»;

антикріпосницькі переконання В. виражені тут ще виразніше.

АРХІВ ДИВНИМ ЧИНОМ ПОТРАПИВ ДО НЕУСТРОЄВА, з інтернет-сайту Російської

Державної Бібліотеки

Збирати книги петербурзький купець Неустроєв О. М. Розпочав 1843 року. …Зібрання поповнили

бібліотеки В. Г. Анастасевича, П. І. Кеппена, І. І. Мартинова, доктора Кребеля, І. М. Снєгірьова й

ін.

…Неустроєв передав до музеїв Євангеліє, написане красивим статутом XVI ст., з розфарбоване

заставками і заголовними літерами, південнослов’янського письма; зібрання паперів з бібліотеки

В. Г. Анастасевича; сповідання віри в оригіналі і російському перекладі з додатком статей з історії

вірменської церкви; топографічний опис Олонецької губернії, складений в 80-х рр. XVIII ст.; переклади літературних творів; важливий для історії медицини Росії документ на 244 листах

«Книга записів всяких ліків, які відпущені з аптекарського наказу безкоштовно… при сидінні

боярина О. С. Матвєєва».

МІЙ ВІРНИЙ ЧИТАЧ – АНАСТАСЕВИЧ, з вірша О. Пушкіна «Тінь Фонвізіна»

Хвалили гений мой в газетах,

В «Аспазии» боготворят.

А все последний я в поэтах,

Меня бранит и стар и млад,

Читать стихов моих не хочут,

Куда ни сунусь, всюду свист -