СІЛЬВАЙ Іван Антонович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Поет, прозаїк, публіцист, фольклорист, церковний проповідник. Псевдонім – Уріїл Метеор.
З родини священика.
Народився 15 березня 1838 р. в с. Сусковому Угорської Руси (нині – Свалявський район
Закарпатської області України).
Помер в 1904 р.
Початкову освіту здобув удома, навчався в Ужгородській гімназії, Сатмарській семінарії, в
Будапештському університеті.
Навчаючись у Будапешті, відвідував одночасно два літературні гуртки: «Мадярську школу» і
«Слов’янську школу».
Друкувався в газетах «Церковний вісник», «Світ», «Церковна газета», «Новий світ», «Карпати»,
«Слово», «Новий пролом», «Листок», а також в «Календарях» і «Слов’янському збірнику».
Увійшов в історію як яскравий борець проти мадяризації та асиміляції закарпатоукраїнців.
Писав «язичієм». Його перу належать низка віршів, ліричних пісень, балад, поем («Федір
Коріятович»), повістей-сатир («Крайцерова комедія», «Мільйонер»), оповідань, байок, надгробних
проповідей, «Автобіографія». Цінною є праця про закарпатські чудотворні ікони «Наші скарби».
Всього творчий спадок нашого земляка складає 28 прозових доробків, 128 поетичних творів, 35
байок, 40 надгробних проповідей.
Збирав матеріали з історії та етнографії.
Твори С., які складають чотири об’ємні рукописні томи, зберігаються в домашньому архіві
відомого фольклориста та літературознавця П. В. Лінтура.
Іменем нашого земляка названо вулицю в м. Ужгород.
Серед друзів та близьких знайомих С. – Є. Фенцик, П. Чучка, А. Павлович, М. Гомичков, І.
Рошкович, С. Ханат, М. Потрадов, І. Мураній, А. Добрянський, І. Раковський, К. Злоцький, Й.
Рубій, П. Азарій, М. Валковський, І. Мондок, В. Ґебей, І. Дешко та ін.
***
ЖИВА СИЛА
, з політичного кредо І. Сільвая
Життєва сила малюсінького угроруського народу полягає не в політичній його свідомості, від якої
він за власною незначущістю не може нічого придбати, не може нічого й втратити, а полягає в
єдності мови й літератури, в єдності обрядів церковних.
ЄДНАЄ МОВА, з книги І. Сільвая «Автобіографія»
За усього виснаження сил угроруського народу, є одна обставина, яка його охороняє від кінцевого
зникнення. Його мова є мова велетенського народу, література якого стоїть на рівні інших
культурних народів Європи, і має силу в міру своєї величі в культурному стані йти уперед
величезними кроками.
БАТЬКО ПРОГРАВ МАЄТОК У КАРТИ, з інтернет-порталу «Колиба»
Шлях І. А. Сільвая в літературу був складний, суперечливий, що було зумовлено як характером
письменника, так і тогочасним становищем. Письменник народився в родині Антонія Сільвая та
Катерини Легези. Існує думка, що батько був з Угорщини і жив у Марія-Повчі, де програв у карти
родовий маєток і був змушений переселитися в Сускове.
Іван Сільвай був третьою дитиною у сім’ї, але єдиним сином, і тому батько приділяв йому
особливу увагу.
…Сільвай-батько свято дотримував народні традиції та звичаї, прагнучи прищепити їх синові.
Майбутній письменник ріс серед простих сільських дітей.
З раннього дитинства у Сільвая зародилася любов до рідного гірського села, до його жителів. Тут
у його уяві народжувались романтичні казкові світи…
…Отець Антоній був впевнений, що «музика, спів і взагалі мистецтво дуже діють на
ушляхетнення серця людського», а тому вирішив навчити сина грати на скрипці та флейті.
Мабуть, прагнучи дати синові високу музичну підготовку, Сільвай-батько не лише сам навчав
сина, а й відвів його до відомого у той час музиканта Костянтина Матезонського, російського
емігранта, організатора та керівника єдиного поліфонічного хору («Гармонія», 1837) у тодішній
Австро-Угорщині.
…Більшість творів І. Сільвая опубліковано під псевдонімом Уріїл Метеор («Уріїл» – «господнє
полум’я»). Але псевдонім він взяв не з цензурних міркувань, бо вся тогочасна інтелігенція
Закарпаття знала, хто такий Уріїл Метеор. Навіть розгніваний єпископ С. Панкович, який
проводив антиукраїнську політику, після появи «Крайцерової комедії» в газеті «Світ» (1870)
відразу викликав Сільвая як автора «пасквільного» твору.
Свій псевдонім І. А. Сільвай створив суто як будительський, вкладаючи в нього ідею про своє
високе покликання – освітити шлях народу,
Последние комментарии
2 часов 37 минут назад
18 часов 41 минут назад
1 день 3 часов назад
1 день 3 часов назад
3 дней 9 часов назад
3 дней 14 часов назад