Зарембский Юлиуш [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

- Зарембский Юлиуш [Справочник-дайджест] 19 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


ЗАРЕМБСЬКИЙ Юліуш


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польський.

Композитор, піаніст.

З шляхтянської родини.

Народився 16 (28) лютого 1854 р. в м. Житомирі Волинської губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України).

Помер 1 (13) вересня 1885 р. в м. Житомирі Волинської губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України). Похований на місцевому польському

цвинтарі.

Закінчив Житомирську гімназію (1870), Віденську (1872) та Петербурзьку (1873) консерваторії.

Працював викладачем Брюссельської консерваторії (1880-1885).

Як композитор дебютував ще гімназистом піснями «Вілія» та «Дерева в квітові» на слова А.

Міцкевича.

Виступав з концертами в Києві, Одесі, Варшаві, Лондоні, Константинополі, Римі, Неаполі.

Уперше продемонстрував гру на двох клавіатурах одночасно (Париж, 1878).

Квінтет для фортепіано g-moll вважається найвидатнішим твором польської романтичної камерної

музики.

Значну популярність також здобули «Колискова», «Тарантела», «Казка», «Троянди і тернини»,

«Польська сюїта», «Тріумфальний полонез», «Галицькі танці», цикл «З Польщі».

Незавершеною залишилася опера «Марія».

Московське державне музичне видавництво випустило збірку фортепіанних п’єс нашого земляка

(1963).

Один з пілонів житомирського кафедральний костел св. Софії прикрашає барельєфний портрет З.

Ім’я земляка носить житомирський Польський аматорський камерний хор.

У містах Київ та Житомир з нагоди Дня незалежності Польщі відбулися концерти, на яких

виконувалися твори З. (2004).

Серед друзів та близьких знайомих З. – Ю. Крашевський, Ф. Ліст та ін.


***

НАРОДНІСТЬ ПІСНІ,

з творчого кредо Ю. Зарембського

Понад усе мене вабили пісні народні.

ВІДБИТОК САМОБУТНОСТІ, з листа Ф. Ліста Ю. Зарембському

Ваші етюди найзначущіші, чудові і віртуозні, оскільки на ваших творах лежить відбиток

самобутності.

ДІМ ЗАЛИШАЮ РІДКО, з листа Ю. Зарембського М. Зарембській у березні 1885 р.

Весна наближається, і настають теплі дні. Дерева починають вже зеленіти. Я рідко виходжу з

дому. Після чаю відразу ж сідаю за компонування.

НАЙВИДАТНІШИЙ І НАЙЦІННІШИЙ, з оцінки творчості Ю. Зарембського Ф. Лістом

Твори Зарембського належать до найвидатніших і найцінніших серед сучасної музичної

літератури.


ВРАЖЕННЯ НЕ ЗГЛАДЯТЬСЯ, зі спогадів В. Кезеветтера

Лише раз в житті довелося мені чути гру Зарембського, і незважаючи на те, що це було давно, в

дні моєї юності, спогади про цей концерт ніколи не згладяться з моєї пам’яті.

...Шопена він грав інакше, ніж інших. Зарембський створював тут образ якоїсь грізної сили. І вся

фантазія сприймалася як трагічна поема про долю Польщі.


УСІ ВІДТІНКИ ЕМОЦІЙ, з інформації посольства Республіка Польща в Україні

Концерти, з якими Зарембскі об’їхав всю Європу, принесли композитору велику славу, адже він,

окрім іншого, був віртуозом двоклавіатурного фортепіано конструкції братів Манго. Завдяки

своєму успіхові Зарембскі зайняв посаду професора Королівської Консерваторії у Брюсселі. Проте

не припинив надзвичайно активної і виснажливої концертної діяльності, що стало причиною

важкої хвороби музиканта і його передчасної смерті.

Як і Шопен, писав музику майже виключно для фортепіано, але, разом з тим, його чудове знання

інструментації та глибоке відчуття музичної колористики дозволяли виходити поза межі одного

інструменту. Смертельна хвороб не дозволила розвинутися яскравому талантові, провісникові

імпресіонізму.

Музична спадщина композитора нараховує близько 30 опусів – віртуозних фортепіанних творів.

Найталановитіші з них: Великий Полонез Fis-dur та цикл Троянди і терни. Найбільшу ж

популярність завоював Фортепіанний квінтет, який все частіше називають найвидатнішим

камерним твором у польській музиці ХІХ століття. Квінтет був створений 1885 року, незадовго до

смерті 31-річного композитора. Ця композиція, яку нині ставлять у ряд з творами Й. Брамса і Ц.

Франка, вражає прекрасними темами, сміливою концепцією формальної побудови, в якій спільні

музичні ідеї пронизують всі частини твору, незвичайною ніжністю звучання, а також

багатогранністю відтінків емоцій – замислення, драматизму і смутку.

Незважаючи на коротке життя, Зарембскі написав багато прекрасних фортепіанних композицій,

більшість з яких, на жаль, і досі перебуває у забутті.


НЕ ПОЩАСТИЛО З ДАТАМИ, з «Редакційної пошти» видання «Свобода» за 11 серпня 2006 р.

В Житомирі народився відомий композитор, піяніст, професор Брюссельської консерваторії

Юліуш Зарембський. На жаль, і тут дати його життя в різних довідниках подаються суперечливі –

16, 19, 28 лютого, 3 березня. Яка дата є підтвердженою документами?

Помер він рано, у віці 31 року. Похований на польському кладовищі у Житомирі. Серце, за його

заповітом, покоїться у костелі св. Софії. І на пам’ятникові, і на плиті зазначені дати життя: 16

лютого 1854 – 1 вересня 1885. Ці дати подають довідники.

Однак збереглись метричні книги, де зазначені дати народження і смерті композитора. І вони є

офіційними документами.

Метрична книга Житомирської кафедральної Римо-католицької церкви св. Софії за 1854 рік подає,

що Юліуш Зарембський народився 19 лютого 1854 р. За Григоріанським календарем це 3 березня.

А дата на могилі? Ось моє припущення. Помер композитор молодим. Були ще живі і його батьки,

які знали точну дату народження – 16 лютого. Цю і викарбували на пам’ятнику і на дошці в

костелі. Хрестили ж Юліуша через 2 місяці після народження. Хрещені батьки могли забути, в

який день народився Юліуш.

Не все гаразд і з днем смерті Ю. Зарембського – 15 вересня. У метричній книзі тієї ж церкви

записано 1 вересня за старим стилем, або 13 вересня за новим стилем. А ось довідники подають

дату 1/15 вересня 1885 р. Саме 13-го, а не 15-го вересня помер Ю. Зарембський.


ПОПУЛЯРИЗУВАТИ НЕ ПРОСТО, з замітки Н. Міжигурської «150-річчю польського

композитора Юліуша Зарембського»

Польський інститут в Києві, Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку за сприяння

Польського наукового товариства в Житомирі презентували низку заходів, присвячених 150-річчю

від дня народження польського композитора Юліуша Зарембського. Із нагоди знаменної дати в

Житомирській обласній філармонії з лекцією виступив музикознавець, професор Познанського

університету Рішард Даніель Гольянек.

За словами Гольянека, Юліуша Зарембського не випадково називають віртуозом піаніно.

Музикознавець вважає: прізвище Зарембського, коли б тому не перешкодила передчасна смерть,

стояло б одразу після Шопена. При цьому професор повідомив, що популяризувати творчу

спадщину видатного композитора не просто: у Польщі жодна бібліотека не має повного комплекту

видань творів Юліуша Зарембського. А ось у Берлінській бібліотеці їх можна знайти, проте в

одному примірнику.


ДИВА ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ, з кореспонденції О. Ануфрієвої «Паганіні

фортепіано»

Два творчих початки – композиторський і виконавський – щасливо поєдналися в обдарованій

кипучій натурі Юліуша Зарембського.

Шопен і Міцкевич, в чиїх творах жила сама душа і доля Польщі, ніби торкнулися потаєної

серцевої струни юного музиканта, і струна задзвеніла. Нові образи і теми прийшли самі собою. У

його творах виникли польські мотиви, «заговорив» дух історичної батьківщини.

...Зарембський «брав в полон» величезні слухацькі аудиторії силою свого незвичайного таланту.

...Рубінштейн і Сен-Санс йшли з його концертів приголомшеними. Бельгійський король Леопольд

II запропонував музикантові місце професора в Брюссельській консерваторії.

Техніка гри Зарембського на фортепіано була така неймовірною, що вражала не лише досвідчену

публіку, але й найвимогливіших музичних авторитетів. Деколи він демонстрував справжні дива

виконавської майстерності. На Усесвітній виставці в Парижі в 1878 р. він грав одночасно на двох

клавіатурах, одна з яких була вельми незвичайною: клавіші на ній розташовувалися... в

зворотному порядку. Це був рояль фірми «Манжо». А ідея удосконалення належала

Зарембському.

...Зібравши всі сили, Зарембський виходив на сцену. Він грав, і здавалося – за роялем саме

Натхнення! А з підмостків його відводили під руки.


ШКВАЛ ОПЛЕСКІВ, з замітки «Українському диригентові краківський письменник подарував

особливу краватку» на 20minut.ua

Загальне визнання. Перший приз на фестивалі. Запрошення виступити в інших країнах. Численні

концерти в костьолах і залах. І усюди – шквал оплесків. От так приймала сусідня Польща

житомирський хор. Колектив, названий на честь земляка-композитора Юліуша Зарембського,

існує вже десять років і неодноразово брав участь в різних фестивалях і конкурсах.

Останній – в польському містечку Кошалін. Сюди з’їхалося вісім колективів з Бельгії, Литви,

Латвії, Білорусії і України, аби позмагатися в довершенішому виконанні полонійської музики.

До речі, на фестивалі був присутній один з відомих сучасних композиторів Марек Ясинський. І

саме твір «Ave Maria» його авторства включили до своєї програми житомирські хористи.

Виступати перед великим композитором з його ж твором – і хвилююче, і азартно. Чи

сподобається виконання? І від Марека Ясинського хор одержав похвалу. Що може бути краще?

Кумедний випадок стався з керівником хору Іваном Красовським. Або це така традиція у поляків,

або все вийшло експромтом – тепер не дізнатися. Але після виступу до Івана Станіславовича

підійшов письменник з Кракова з дивним запитанням: «А яка у вас краватка?» І опісля: «У такого

диригента має бути особлива». І подарував краватку з зображенням... музичних інструментів.