Амалицкий Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

- Амалицкий Владимир [Справочник-дайджест] 20 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Жуля Верна. Пізніше, у школі й гімназії їм на зміну прийшли книги Е.

Ланкестера «Вимерлі тварини» і Ш. Депере «Перетворення тваринного миру». У книзі

Ланкестера, прекрасно ілюстрованій, згадувалося про розкопки професора В. П. Амалицького на

півночі Росії й уперше публікувалися зображення черепів і кістяків вимерлих тварин з Північної

Двіни. Друга книга розповідала про перетворення органічного миру, розвиток еволюційних

поглядів і про значення палеонтології в історії еволюційного вчення.

…П. П. Сушкін після смерті В. П. Амалицького обійняв посаду директора Північнодвінської

галереї ящерів, яка тоді розміщалася в Геологічному музеї. Він прекрасно знав цю фауну й у

статті, котра зацікавила Єфремова, розкрив наукове значення палеонтологічних розкопок В. П.

Амалицького й зобразив картину життя вимерлих ящерів.

Іван Антонович написав листа Петрові Петровичеві й незабаром одержав запрошення відвідати

музей. Зустріч відбулася 18 березня 1923 р. Сушкін провів Єфремова залами музею, показав

гігантські кістяки диплодока й індрикотерія й особливо детально Північнодвінську галерею

кістяків дивних пермських ящерів з розкопок Амалицького.


РОЗКОПКИ СВІТОВОГО ЗНАЧЕННЯ, з кореспонденції В. Титова «Тут були динозаври»

Знайдено безліч залишків древніх рептилій, земноводних тварин пермського періоду, що жили

близько 240 млн. років тому. Деякі з них названі: двінозавр, котласія.

На старих картах це містечко біля колишнього села Єфимівське називалося Соколки. Колекція

знаменитого професора В. Амалицького склала двадцять особин. Між іншим, відомий учений

багато подорожував Північчю й залишив про це дуже цікавий щоденник.

…Легкий морозець не перешкодив палкій дискусії учасників події (відкриття пам’ятника В.

Амалицькому – авт.). З подачі члена Європейської академії мистецтв Станіслава Бородіна

виникла цілком реальна ідея поновлення розкопок і встановлення пам’ятного обеліска з граніту з

відповідним написом.


Document Outline

#вверх