загрузка...
Перескочить к меню

Сабуров Максим (fb2)

файл не оценён - Сабуров Максим [Справочник-дайджест] 23K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:



САБУРОВ Максим Захарович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Державний діяч. Голова Держплану СРСР.

З міщанської родини. Батько, Сабуров З., – робітник.

Народився 7 лютого 1900 р. с. Дружківці Бахмутського повіту Катеринославської губернії

Російської імперії (нині – місто обласного підпорядкування Донецької області України).

Помер 24 березня 1977 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Закінчив Московські комуністичний університет ім. Я. Свердлова (1923-1926), механіко-

машинобудівний інститут ім. М. Баумана (1928-1933), стажувався в США (1935-1936).

Працював підручним слюсаря коксобензольного заводу (1915-1916), токарем Донецького

металургійного заводу (1916-1918), обрубувачем Торецького сталеливарного і механічного заводу

(1918-1920), відповідальним секретарем районного профспілкового комітету, секретарем

Бахмутського повітового комітету РКСМ, секретарем Константинівського райкому РКСМ

Донецької області (1921-1923), членом пропагандистської групи ЦК ВКП(б) в містах Донбасу

(1923-1926), завідуючим технологічним бюро цеху Московського заводу № 22 (1933), завідувачем

інструментальним відділом, заступником начальника ОТК, головним технологом

Новокраматорського металургійного заводу (1934-1935; 1936-1937), головним інженером

Головного управління важкого машинобудування Наркомату машинобудування СРСР (1936-

1937), начальником сектора, заступником, першим заступником, головою Держплану СРСР (1938-

1942), коордирдинував роботу евакуйованих підприємств на Уралі, Далекому Сході і в Сибіру

(1942-1944), першим заступником (1944-1946), заступником (1946-1947) голови Держплану СРСР,

заступником голови Ради Міністрів СРСР (1947-1953), міністром машинобудування СРСР (1953),

головою Держплану СРСР, заступником (1953-1955), першим заступником (1955-1957) голови

Ради Міністрів СРСР, заступником з зовнішніх економічних зв’язкыв голови Комітету Ради

Міністрів СРСР (1957), директором Сизранського спеціалізованого заводу з переробки пластмас

(1958-1962).

Депутат Верховної Ради СРСР 2-4-го скликань.

Серед друзів та близьких знайомих С. – В. Молотов, Л. Берія, М. Булганін, К. Ворошилов, А.

Мікоян, В. Малишев, М. Хрущов, Г. Маленков, Л. Каганович, М. Первухін, М. Вознесенський та

ін.


***

НЕ ПОСПІШАТИ

, з життєвого кредо М. Сабурова

Поспішай повільно.

ЦЕ – НЕ КОМУНІЗМ, з заяви М. Сабурова на засіданні президії ЦК КПРС у лютому 1956 р.

Якщо вірні факти, хіба це комунізм? Цього (репресій – авт.) пробачити не можна.


ХРУЩОВ, ВИ – БЕЗЧЕСНА ЛЮДИНА, з заяви М. Сабурова в червні 1957 р.

Я вас, товаришу Хрущов, вважав чесною людиною. Тепер бачу, що я помилявся, – ви безчесна

людина.


ВІДДАЮ СЕРЦЕ УДРУГЕ, з листа М. Сабурова дружині від 14 липня 1962 р.

Ася, мій милий друже! Вітаю тебе з днем народження і, моя дівчинко, з твоїм шістдесятиріччям!

Спасибі тобі, моя дорога, за твої добрі справи і за вірну дружбу – світлу, чесну і чисту. В день

твого шістдесятиріччя я віддаю тобі своє серце вдруге в моєму житті. І це, мабуть, тепер уже до

кінця.

Будь спокійна, терпляча і чекай мене – скоро зійде сонечко, і скоро ми будемо разом.


КЕРУВАВ «ДИКИМ» МІНІСТЕРСТВОМ, з інтерв’ю Академик М. Доллежаля К. Ренделю

– А що, скажіть, будь ласка, означало «штаб генерал-полковника Сабурова»? Той самий Сабуров,

що потім був головою Держплану?

– Так, так! Той самий, Максим Захарович. До речі, до того як він прийшов до Держплану, Сабуров

керував «диким», як ми його називали, міністерством. Чому «диким»? Комусь в голову прийшло

об’єднати під його керівництвом абсолютно різні галузі машинобудування. А оскільки

демонтовані підприємства Німеччини належало приймати цьому відомству, Сабурова й

відряджали до Берліна.

Намоталися ми з моїм водієм-старшиною усією нашою окупаційною зоною...


ЗАБЕЗПЕЧУВАВ НІМЕЦЬКІ РЕПАРАЦІЇ, з статті А. Волкова «Объект «Вісмут»

Улітку 1945 р. за розпорядженням Л. П. Берії офіцери оперативного складу НКВД почали розшук

відомих німецьких фахівців у галузі фізики, радіотехніки і металургії Альфреда фон Ардене, Отто

Герца, Ніколауса Ріля, Тіссона, Позі, Баєра, Доппеля, яким було запропоновано працювати в

Радянському Союзі. Умови роботи німецьких учених конкретно обговорювалися із Завенягіним.

Майно і устаткування для створюваних лабораторій на території СРСР було вивезене з Німеччини

Головним Трофейним управлінням. Для виконання спеціальних завдань ДКО до Німеччини

неодноразово виїздив Максим Захарович Сабуров. В рахунок німецьких репарацій до СРСР

вивезли устаткування і майно Фізичного інституту Товариства Кайзера Вільгельма, прискорювач з

Цоссена й інше устаткування з Дрездена, Штрассфурта тощо.


БЕЗПРОБЛЕМНИЙ САБУРОВ, з розвідки Ж. Медвєдєва «Справа лікарів». Сценарій і

виконання»

Доповідь про новий п’ятирічний план розвитку економіки готував Максим Сабуров, який в 1949

році змінив Вознесенського на посту голови Держплану СРСР. Сабуров не мав великого

політичного впливу, він навіть не входив до складу ЦК ВКП(б).

Він був технократом і не примикав ні до якого блоку, що боровся за владу. Сталін тому

справедливо вважав, що Сабуров не створює для нього жодних проблем.


КРІЗЬ ЛАЗ В СЕКРЕТНІЙ ОГОРОЖІ, зі спогадів П. Капіци

Якось за мною заїхав Сабуров і запропонував оглянути розташований неподалік заводик, на якому

виготовляли «Катюші». Приїжджаємо, а нас не пускають. Справа – до вечора, начальства немає, а

наші документи навіть дивитися не стали.

Сабуров спочатку почав доводити, хто та що, – нічого не виходить. Він вибачився, що потривожив

мене, що усе так безглуздо вийшло. Тоді я запропонував йому бодай обійти завод навколо, аби

дізнатися, яку приблизно площу він займає.

Пішли. Йдемо і раптом бачимо в огорожі великий лаз. Ми пройшли через нього, оглянули увесь

завод і через цю ж діру повернулися назад.


ЗДІБНА ЛЮДИНА, з книги С. Берії «Мій батько – Лаврентій Берія»

Дуже багато людей у той час зробили кар’єру за допомогою батька. Серед найвідоміших –

Устинов, призначений за його рекомендацією на посаду наркома озброєння в дуже молодому віці,

ті ж Ванников, Тевосян, міністр хімічної промисловості Первухін, замголови Ради Міністрів

Малишев, голова Держплану Сабуров.

Скажімо, Сабуров, экономіст за освітою і надзвичайно здібна людина, не припав до смаку

партійній еліті, тому що ніколи не працював в партійних органах, а це в очах номенклатури було

серйозним недоліком. Вона не терпіла справжніх фахівців ні в одній галузі. І хоча дуже багато хто

був проти висунення Сабурова, батько на своєму наполіг.


ПРОТИСТОЯННЯ, з книги П. Судоплатова «Спецоперації. Луб’янка і Кремль 1930-1950 років»

Берія, Первухін, Сабуров і Маленков представляли відносно молоде покоління в радянському

керівництві. «Люди» похилого віку – Молотов, Ворошилов, Мікоян, Каганович, – позбавлені

Сталіном реальної влади в останні роки його правління, вороже ставилися до молодого покоління,

яке прийшло до влади в результаті репресій 30-х – 40-х років.

Між цими двома віковими групами в березні-квітні 1953 року встановилася хистка рівновага, але

громадський престиж старших лідерів був вищим, ніж у Маленкова, Хрущова і Берії, котрі в очах

народу були прислужниками Сталіна, а зовсім не улюбленими вождями.

Хрущов успішно маневрував між двома цими групами...


БІЛЬШОВИЦЬКИЙ КУРОПАТКІН, з виступу Г. Денисова на пленумі ЦК КПРС 22-29 червня

1957 р.

Тов. Сабуров – нерозумна людина. Він погано спарвляється з дорученою ділянкою і за вчинками

нагадує Куропаткіна. Коли призначили Куропаткіна головнокомандувачем в російсько-японську

війну, то Куропаткін заявив Миколі Другому: «Росія зубожіла військовими кадрами, якщо мене

призначили головнокомандувачем».

А хіба зубожіла наша партія кадрами? Ні! ...Чому вибираємо таких, як тов. Сабуров, в Президію?

Це помилка, і її потрібно негайно виправити.


НЕ ПО МАКСИМОВІ СВИТКА, з виступу Г. Полянського на пленумі ЦК КПРС 22-29 червня

1957 р.

Сабуров завалив справи в Держплані. Йому ця посада не до снаги. Тут доречно нагадати

українське прислів’я: «Не по Савці свитка», а ми говоримо: «Не по Максимові свитка». Він

потонув в ній і його не видно, запустив планування. Його вигнали з Держплану, а в Президії

залишили. За які ж заслуги ми його тримаємо в Президії?


БЕЗ ДОЗВОЛУ ЦК ПОЛІЗ У БОЛОТО, з тексту виступу П. Чеплакова на пленумі ЦК КПРС 22-

29 червня 1957 р.

Він показав себе безхребетною, безпринципною людиною. Куди вітер, туди і він. Цей грішник, що

кається, прагне щоб то не було потрапити до раю. Він просить допомогти йому вилізти з болота. А

ви, тов. Сабуров, просили у ЦК дозволу лізти туди? Значить, ЦК повинен витягнути його з болота,

поставити на сонечко, він обсохне, увійде до будинку і у будь-який момент може знову бруднити

штанці і псувати повітря.


ПРИМКНУВ ДО ЗМОВНИКІВ, з розвідки О. Назарова «Антихрущовський недопереворот»

Прибічники Хрущова не сиділи склавши руки. За узгодженням з ними міністр оборони Георгій

Жуков і голова КДБ Іван Сєров (зняття якого із займаної посади «путчистами» також було

вирішено наперед) літаками військово-транспортної авіації доставляли до столиці членів ЦК –

прибічників Хрущова. Коли їх зібралося декілька десятків, спеціально підібрана група зажадала

зустрічі з членами Президії ЦК.

«Повідомлення про прибуття делегацій настільки вивело з рівноваги тт. Маленкова, Кагановича,

Молотова, Шепілова, Сабурова й інших, що вони, не соромлячись у виразах, стали неприпустимо

кричати на Хрущова та інших товаришів... Я ніколи не бачив у Маленкова, Кагановича, Молотова,

Шепілова, Сабурова таких озлоблених облич», – згадував Жуков.

Змовникам було від чого нервуватиме: прихід членів ЦК, які домагалися скликання пленуму ЦК і

ЦК, котрі вимагали не приймати на Президії ніяких кадрових рішень, ламав увесь сценарій

перевороту.


ПРИНИЖЕНО КАЯВСЯ, з «Енциклопедії біографій» на books.google.com.ua

На Пленумі (22-29 червня 1957 р. – авт.) М. Сабуров виступав двічі. Принижено каявся, розповів

про усі деталі зміщення М. С. Хрущова, про план призначення його міністром сільського

господарства, а М. О. Суслова – міністром культури або освіти. Просив вибачення, благав

пробачити йому ту помилку, яку він допустив, розраховуючи на поблажливість за правдиву

розповідь про «антипартійне, антидержавне угрупування, яке склалося в Президії нашої партії».

М. С. Хрущов сказав, що М. З. Сабуров ніколи не мав ні політичної зіркості, ні прозорливості. Був

звинувачений в тому, що підтримав антипартійну фракційну групу, проте з урахуванням того, що

в ході Пленуму усвідомив свої помилки, засудив їх і допоміг Пленуму ЦК викрити фракційну

діяльність групи, виведений із складу членів Президії, хоча у складі ЦК залишений.

У опублікованому в пресі повідомленні причина відставки не вказувалася.


СИН – ПРОСТЕЦЬКИЙ ХЛОПЧИНА, зі спогадів О. Максименка

Я мав двої друзів – Мишка Шагова, сина міністра зовнішньої торгівлі, і Сабурова Володю, сина

голови Держплану СРСР Максима Захаровича Сабурова. Той міг на аеродром і тортик принести –

багато жили.

А я що? Лише хліб чорний з шматком сала, що з села прислали й усе. А Володя принесе якусь

смачненьку булочку, торт; «Льоха, підемо, «тормозок» спожиємо».

З’їси – і веселіше на душі...


ЧИ ГАРЯЧА КАВА, бувальщина

Голова Ради міністрів СРСР О. Косигін розповідав колегам, як М. Сабуров «працював» у Варшаві

на черговому засіданні Ради економічної взаємодопомоги:

– Уся його участь в РЕВі полягала в тому, що він ...сидів і мовчав. Повідомлення робили інші

товариші.

Лише коли головуючий повідомив, що оголошується перерва і запросив піти випити кави до фойє,

Сабуров підняв руку і сказав: у

– У мене є запитання – кава гаряча чи холодна?


НАЙРУЙНІВНІША СИЛА, анекдот

На військовому параді Червоною площню проходять танкові частини і бронемашини з артилерією,

тактичні ракети з ядерними боєголовками, нарешті – стратегічні міжконтинентальні ракети з

багатьма ядерними голівками. І раптом, завершуючи парад, площі в оточенні співробітників КДБ

йде одна людина з портфелем в руці. Іноземні спостерігачі запитують міністра оборони

– В чому справа? Хто ця людина і як вона пов’язана з ядерним озброєнням?

– Це голова Держплану СРСР Сабуров, – відповідає міністр. – А Держплан має найпотужнішу у

світі руйнівну силу!




Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск

Последние комментарии

Последние публикации

Загрузка...