Заболотный Даниил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

те, що створене раніше; він не бажав, та й не міг жити лише за кошт

великих предків, він безперервно шукав свою власну стежку.

Ім’я Данила Кириловича Заболотного назавжди закарбується в історії медицини й біології.

ПЕРЕКЛАДАВ ТРЬОМА МОВАМИ, зі спогадів Г. Заболотної

Данило Кирилович мав особливий талант полонити серця людей. Він мав численних вихованців:

щомісяця розсилав кошти на їх підтримку, всю свою зарплатню відсилав до Ленінграда, Одеси,

роздавав у Києві. Якщо щось залишалося, то це відправлялось на ліки чоботарцям або витрачалося

на книжки.

Щоліта вчений відвідував Чоботарку і привозив багатьох професорів у свій «маєток».

Досить обізнаний у мистецтві, Данило Кирилович захоплювався театром, літературою, володів

латиною, німецькою, французькою, англійською. Між іншим, головуючи на різних міжнародних

зустрічах, вів засідання і легко перекладав одразу трьома мовами.

А ще він ніколи не полишав дослідження навколишньої природи. Пташині гніздечка, опудала

тварин, гербарії, зроблені власноруч, ще й сьогодні прикрашають музей-садибу його імені.

ЗУСТРІЧ З І. МЕЧНИКОВИМ, з нарису В. Калити «Молодим потрібна підтримка»

…Закінчувалося ХІХ століття. У багатьох країнах лютувала холера, проти якої тодішня медицина

була безсилою. На кафедрі професора В. Підвисоцького (Київський університет св. Володимира)

намагалися створити сироватку, яка б захистила хворих від тяжкої недуги. А коли справа дійшла

до її випробування, студент Данило Заболотний у спілці з асистентом Іваном Савченком

зголосився провести ризикований експеримент на собі.

Дослід з розведення живих холерних вібріонів пройшов успішно.

Саме на той час і завітав до Києва Ілля Мечников. Попрохав професора Підвисоцького

познайомити його з молодим дослідником. Заболотний увійшов до кабінету професора

схвильований, зніяковілий.

– Оце прочитав про ваш з паном Савченком справді героїчний дослід – сміливо і плідно, –

Мечников повернув голову у бік наставника. – Молодці!

Зав’язалася розмова. Мечников зацікавлено слухав Заболотного.

– Молодий чоловіче, чи не погодилися б ви попрацювати зі мною у Парижі, в Інституті Пастера?

У студента аж дух перехопило: Інститут Пастера, про який він і мріяти не смів!

– Це зависока честь для мене, Іллє Іллічу. Я вам щиро вдячний за таке запрошення. Але ж як мені

бути? На моїй батьківщині, на Поділлі, люди страждають від пошестей, а лікарської допомоги

жодної, маю на увазі села. Потрібно їм допомогти. Зрештою, добре було б на користь справі

передусім вивчити бактеріологію холери та інших заразних недуг на місцях їх поширення...

Мечников помовчав, зважуючи почуте. Думки молодого колеги не позбавлені логіки, здорового

глузду.

– І це правильно, юначе. То візьмемо пошесті в облогу: ми – з наукових лабораторій, ви – на

місцях, де хвороби завдають людям лиха. Будемо спілкуватися. А моєї пропозиції прошу не

забувати.

НАЗИВАВ СЕБЕ «ЧУМОГОНОМ», з буклету «Музей-садиба академіка Данила Заболотного»

– Хоча Данило Кирилович об’їздив безліч країн, він вважав рідне село найкращим місцем не

тільки в Україні, а й в усьому світові, – розповідає доцент кафедри мікробіології та загальної

імунології біологічного факультету КНУ ім. Т. Шевченка Лариса Степура. – Практично кожен рік

він навідувався до Чоботарки, аби відчути подих рідної природи й поспілкуватися з

односельчанами. Саме тут він знаходив стимул і натхнення до роботи. А ще усе життя беріг хату і

сад біля неї. Пригадується епізод, коли академік влаштував ялинку для дітей-біженців.

За словами Галини Заболотної, у Данила Кириловича було десятеро всиновлених дітей – усіх їх

він утримував. На жаль, рідний син Петро помер ще зовсім маленьким.

І навіть у найскладніших обставинах життя не втрачав почуття гумору. Тож, їдучи в далекі краї у

складі експедицій для боротьби з чумою, він жартома називав себе «чумогоном».

Музейний комплекс складається з батьківської хати та експозиційного корпусу. Інтер’єр будинку

максимально наближений до існуючого за життя вченого. Особисті речі і фотографії розповідають

про видатного мікробіолога. Експозиція музею, яка розташована в другій частині комплексу,

складається з чотирьох залів. Тут представлені наукові праці Д. К. Заболотного, документи,

фотографії, географічні карти експедицій, в яких він приймав участь.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕКОРД ТОГО ЧАСУ, з розвідки В.

--">

Пожертвовать