Джевецкий Степан [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

- Джевецкий Степан [Справочник-дайджест] 21 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ДЖЕВЕЦЬКИЙ Степан Карлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польсько-російський.

Інженер, конструктор, винахідник. Автор низки конструкцій підводних човнів.

З дворянської родини. Справжнє прізвище – Джевецький Стефан Казимирович.

Народився 26 липня 1843 р. в с. Кунка Подільської губернії Російської імперії (нині – Гайсинський

район Вінницької області України).

Помер 23 квітня 1938 р. в м. Парижі (Франція).

Закінчив паризький «Ecole centrale des arts et des Metiers».

Член Паризького повітроплавального товариства (1882).

Голова VII (повітроплавального) відділу Російського імператорського технічного товариства

(1882).

Кавалер солдатського Георгіївського хреста (1877).

Учасник Віденської всесвітньої виставки (1873).

Лауреат першої премії Міжнародного конкурсу в Парижі (1898).

Наш земляк сконструював одномісний і чотиримісний підводний човни (1879), котрі рухалися за

допомогою мускульної сили ніг; підводний човен з електричним двигуном, започаткувавши

новий напрям в суднобудуванні (1880); у співавторстві з О. Криловим запропонував проект

підводного човна водотоннажністю 120 т з паровими двигунами, розрахованого на 12 чоловік

екіпажу (1898); вперше застосував перископ.

За проектом Д. збудували підводний човен «Поштовий» з єдиним двигуном для підводного і

надводного ходу (1907).

Наш земляк відомий і як конструктор автоматичного прокладувача курсу, який при з’єднанні з

компасом і лагом креслив на карті курс корабля, підводного мінного апарату, повітряних гвинтів

для літаків.

Друкувався в журналах «Морський збірник», «Повідомлення Паризької академії наук».

Як вчений дебютував розвідкою «Про опір повітря в застосуванні до польоту птахів і аеропланів»

(1885).

Потім настала черга наступних доробків: «Аероплани в природі: Досвід нової теорії польоту»

(1887), «Теоретичне вирішення питання про ширяння птахів» (1891), «Визначення елементів

гребних гвинтів» (1892), «Theorie generale de l’helice» (1920).

В Одесі встановлено пам’ятник Д. – як першому конструкторові і будівничому підводного човна

на теренах України (2004).

Ім’я нашого земляка занесено до «Книги рекордів Криму».

Серед друзів та близьких знайомих Д. – О. Крилов, К. Маковський, Г. Ейфель, М. Аркас, В.

Лєвашов, С. Поляков, К. Бістром, К. Селезньов, Ф. Максимов, М. Лощинський та ін.


***

ОБОВ’ЯЗКОВО ПОЛЕТИМО

, з наукового кредо С. Джевецького

Проблема польоту не вибивається з низки проблем, які вирішувані на підставі нинішніх знань і за

допомогою вже існуючих механічних засобів.

ДЛЯ ОБОРОНИ ЧОРНОМОРСЬКОГО УЗБЕРЕЖЖЯ, з книги І. Биховського «Оповідання

про російських корабелів»

У Джевецького з’явилася ідея створити невеликі підводні човни для оборони узбережжя Чорного

моря. Ними керувала одна людина, яка рухала човен обертанням педалей приводу. Степан

Карлович застосував простий висувний перископ, а також придумав міну з двох зв’язаних

контейнерів з гумовими присосками і позитивною плавучістю.

На випробуваннях 19 листопада 1879 р. на рейді Одеси він продемонстрував можливості човна,

пройшовши під баржу, встановивши міну і з безпечної відстані підірвавши її.

Незабаром була побудована модернізований чотиримісний човен, показаний Олександру III. Той

сподобалася імператорові, і менше ніж за рік було побудовано 50 таких човнів. На них вперше

застосовувалася регенерація повітря.

У 1883 р. Джевецький запропонував Військово-інженерному відомству реконструювати свої

човни, оснастивши їх торпедами для атак з місця і на ходу, замінити педальний механізм

електродвигуном, що могло при екіпажі в дві людини збільшити швидкість субмарин до чотирьох

вузлів.


ПОДАРУНОК НЕПТУНА ЦАРИЦІ, зі спогадів О. Крилова

Знаючи, що Олександр III нерозлучний з царицею Марією Федорівною, Джевецький замовив

букет найпрекрасніших орхідей – улюблених квітів цариці. Настав день випробувань. Цар і цариця

сіли до шлюпки, на якій і вийшли на середину озера, а Джевецький, користуючись прозорістю

води, маневрував біля цієї шлюпки, іноді проходячи під нею.

Нарешті шлюпка підійшла до пристані...

Джевецький із спритністю пристав, відкрив горловину, вийшов на пристань, схилився на коліно і

подав цариці чудовий букет орхідей, сказавши (французькою):

– Це подарунок Нептуна Вашій