А почалось все чудово, аж занадто.
Компанія була невелика, але тепла й дружна, й стіл був на висоті, й хазяйка показала всю свою неабияку майстерність, а гості вміли відповідно цінити такі речі. Вино лилось, дещо міцніше теж не марнувалось, а винуватцю свята вже набажали стільки, що вистачило б й на таку саму компанію, й до того ж - він був певен цього - цілком щиро. Хтось щось, ляпнув з приводу їхньої останньоі "пташки", хтось майже серйозно обурився й почав доводити щось протилежне, на кілька хвилин спалахнула дискусія, але під демонстративно знудьгованими жінок згасла, як гас під струменем піни.
Це було нормально для такоі компанії. Всі любили свою справу, а чужі - тобто люди, що не цікавились Проектом - тут просто не траплялись. А як і траплялись - то ненадовго.
Та й жінки, власне кажучи, вже звикли, й ті погляди вміщали більше материнської поблажливости, аніж справжнього осуду - мовляв, ох уже ті чоловіки! й тут про свої нудні справи! та хай уже, що з них взяти - як діти...
"Нудні справи", тобто Проект годували й одягали всіх присутніх, й, слід зазначити, робили це непогано, й дещо виблискувало на вечірніх туалетах жінок аж ніяк не за гарні очі чоловіків, та й дві шеренги автомобілів, що стояли перед котеджем, теж впали не з неба, а втім, жінки є жінки, й все, що хоч трохи пов'язане з "залізяччям" з їхнього погляду пуста витрата часу, який "кожен порядний чоловік міг би провести в сім'ї, а не сидіти до ночі чорт-зна-над-чим".
Всі присутні пройшли свого часу такий іспит, а хто не пройшов - то таких тут вже й не залишилось. Тридцять три!
Він посміхнувся. Зовсім недавно святкували виділення коштів на Проект - він, власне, й не був ще тоді Проектом, мало не вчора були перший старт й перший - й останній поки що, тьху-тьху! - вибух, коли рознесло мало не половину заводу... - Що з тобою? - дружина схилилась ближче, ніжно провелапальцями по обличчю. - Щось не так?
- Ні, ні, що ти! Все прекрасно. Просто замилився.
...зовсім недавно вони познайомились, він був першим й поки що знову ж таки, тьху-тьху! - єдиним. Жінка була однією з небагаттьхо, що не ревнували до інших й до Проекту, хіба що зовсім трохи й напочатку...
- ...будь яка система - або стабільна, або нестійка. Якщо вона стабільна - то повинна мати й певну антисистему. "Пташка" не злетіла б, якби не "їхня" система ПРО. Бог не може існувати без Диявола. Якщо тільки рівновага руйнується - система починає рухатись, виникає Поступ й кожної наступної миті система перестає існувати, утворюючи щось нове, що з точки зору мешканців старої системи означає просто руйнування... Ого! Хто ж це там такий розумний?
Він прислухався. Дискусія сплахнула в сусідній кімнаті. Тема була цікавою, але хтось іх вояк - літуни, виконавці, що з них взяти? - звернув увагу присутніх на те, зо дами занудьгували й хочуть танцювати.
Ну й ладно. Танці - то й танці. А далі вже було просто нецікаво. Потанцювали, випили, потім ще й ще. Всі розмови звелись на те, хто з ким, та скільки разів, та як саме. Хтось крадькома поцілував хазяйку, а та не дуже й опиралась, аргументуючи лише тим, що мовляв, он чоловік побачить. Потім почали зникати поодинокі парочки... Він вийшов на ганок. Поглянув назад - музика, шум, збуджені жінки притискаються до першого-ліпшого, запах поту й вина, а тут, просто над головою, холодно палали зірки, такі рідні, близькі - й недоступні.
- Ящик! - сказав чоловік. Сказав, хоч вже багато разів зарікався це робити.
- Слухаю! - голос був сухий і спокійний, й долинав звідусіль й нізвідки водночас.
- Дай прогноз. Глобальний.
- Ядерна війна через шість років. Загибель цивілізації, потім людства, як біологічного виду. Кліматичні зміни в напрямку...
- Досить.
Запала гнітюча пауза, лише десь у кузах ритмічно потріскувала гілка й ледь долинав хрипкий шепіт.
- Покажись.
Щось невловиме, мінливе, неймовірно чуже й від цього жахливе згустилось й виринуло просто з повітря, завмерло в повній нерухомості - чи в безперервному русі? - осліпило нестрпним сяйвом - а можливо, повною тьмою. Людські очі не могли б бачити _ц_е_й_ тим більше не здатен був людський мозок _т_а_к_е_ осмислити й навіть істоти з півмільярдом років керованої еволюції за плечима не могли довго витримувати контакт з власним створінням.
От вам і "просто машина". Хм... "Вам". Кому це - "вам"? Всі здохли невідомо скільки пульсацій Всесвіту тому.
Хай йому чорт! Ящик, ну де, в чому знову допущено помилку? Чому всі ці цивілізації або заклякають в повній нерухомості, або гинуть, або починають молитися на мене? Я їх створив, я обережно підкинув мислення хай йому чорт, яку легенду вони створили з цього? Навіщо? Чому ж все так?! Чому жодна з них, буквально жодна з цих банд, не може жити нормально, як... як.. як ми до твого створення, Ящик?
Він сплюнув.
- Зникни! Й... Й вимкну к бісу все це хазяйство!
Щ_о_с_ь_ зникло.
- З яким сценарієм? - знову почулось нізвідки. - Потоп, вогнена злива, пошесть, космічна катастрофа...
- Ні за яким. Набридло. Просто вимкни. Земля зникла. Й пропало Сонце. Й перестала існувати Галактика. Й весь Всесвіт стягнувся в єдиний атом. Як і мільярди разів перед цим. Він знову залишився сам. Він - і Ящик. Жива істота - й комп'ютер. Суперістота - й супермашина. Все, що залишилось від величної колись цивілізації.
Як і мільярди разів перед тим.
Й ця спроба виявилась невдалою. Незначне, зовсім крихітне передозування емоцій, інстинкти - на якусь невловиму дрібку стійкіші, ніж треба - й це людство все одно б скінчило самогубством. Ящик не помиляється. Проклятий ящик!
"Нестійка, схильна до поступу система..."
Тьху!
Ну як, як зробити систему схильною до поступу, але стійкою протягом хоча б з мільйонів років, без дикості й саморуйнування, але й без рабського поклоніння?
Навіть Ящик - проклятий ящик! - не може точно розрахувати баланс.
Або не хоче. Власне кажучи, він нічого не хоче. Машина, що з неї взяти. Хоч й всемогутня й всевідаюча.
Як не крути, а залишається одне. Пробувати, пробувати, й знову ж таки пробувати. Кінець кінцем з цього щось вийде. А коли я перестану бути самотнім, таким жахливо самотнім... Ящик можна й вимкнути. Або знищити.
Кінець кінцем... Чого-чого, а часу ми маємо цілком досить.
- Правда, Ящик?
Последние комментарии
13 минут 50 секунд назад
49 минут 10 секунд назад
21 часов 33 минут назад
21 часов 35 минут назад
22 часов 33 минут назад
22 часов 56 минут назад