Три як рідні брати [Юрій Федькович] (fb2) читать постранично, страница - 6

дружбу, а я ще не маю. Та й не знаю, кого би то собі взяти?

- Або Андрія Сірмана? - каже Яків.

Але туї Марія (Якова молода) без духу в хату.

- Бадічку, - каже, - за вами якийсь вояк питає!

- Де? - кажу.

- Та он за ворітьми!

- Чому ж не йде в хату?

- Не хоче, каже, аби ви д нього вийшли.

- А який він?

- Русявий, високий, очі, як ті фіялки, сині, а як говорить, то... то ув одно моргає.

Я не побіг, а полетів з хати.

- Бая, - кажу, - пане мій годний, соколе мій ясний, чи це ви, чи я п'яний?..

- Ба, це таки я сам. Наш регемент стоїть тепер у Чернівцях. Я чув, що ти женишся (бо я за тебе ув одно перевідував), от і випросився на 14 день на урльоп, щоб то в тебе погуляти вже та погуляти! Чи добре я оце зробив?..

- Ой, - кажу, - пане мій срібний, пане мій дорогий, орле мій сизий!.. - а сам так го обіймив, трохи не задушу.

- Та гов же бо, гов, - каже Тоній, сміючись. - Ліпше просім оцього пана, аби тобі пішов у дружби.

- Упідскоки, - каже Бая.

- Але? Але? - питаю я та й віри не йму. Де ж я того годен?

- Ти дурень! - каже Яків, свищучи.

- Хіба так! - кажу я, глянувши то на Якова, то на Баю.

- Ви оце пусте завели, - каже Бая, - ануте-ко мені лиш чарки! - а сам виймає з тобівки шип з вишником такий, що в дві оці!

XVII

Тепер ми вже давно, як жонаті. Тоній держить мою сестру Олену, Яків Марію, а я знов Яковову Катерину. Такий-то вже тривок між нами любий та милий! І грунта маємо, і худобу, і пасіку, ще і ставок хочемо собі викопати. А з Тонієм та з Яковом жиємо собі, як ті рідні браття, сказано: Три як рідні брати. Скоро неділя або празник, а ми вже вкупі: сидимо, радимось, балакаємо, а як нас охота збере, то і вип'ємо по чарці, і заспіваємо собі гарно, а ніхто вже так, як моя Катруся-серденько: як заспіває, то неначе в кленовий листочок запіє, а Тоній за нею на скрипку. Славно грає! А часом то згадаємо собі давні свої літа, як-то ми бідували у світі, не знаючи долі. Тоді хіба посумуємо хвильку, але лиш хвильку, відтак знову зрадіємо, звеселимось та й порозходимся тихенько, гарно, звичайно, сказано - щасливі. Лиш братик мій Онуфрашко, сизий мій, не обізветься між нами, не подивиться очима тими тихими та любими, не промовить речами своїми добірними: як спить, так спить собі на цвинтарі поуз батечка свого та неньки. А мені все здається, що він не вмер, що він мусить відкіля надійти. Да, мабуть, не прийде вже, серце моє!

Notes

1

- Зо дня, відо дня - черговий, днювальний.

(обратно)

2

- Боля обходити - хворих доглядати.

(обратно)

3

- Урльоп - відпустка.

(обратно)

4

- Чого хочеш? (польськ.)

(обратно)

5

- Урльопас - відпускний документ.

(обратно)

6

- Мантлину - жовнірський плащ.

(обратно)

7

- Зафасувати - одержати.

(обратно)

8

- Рантух - хустина з тонкої тканини.

(обратно)

9

- Варе - чей, ачей.

(обратно)

10

- Аж не зумівся - аж знетямився.

(обратно)

11

- Шмаття комісного - військового одягу.

(обратно)

12

- Камата - плата за несвоєчасне повернення боргу.

(обратно)

13

- Фантувати - забирати майно за неоплачений борг.

(обратно)

14

- Латри - міра дров.

(обратно)

15

- Весну робить - весняну роботу робити.

(обратно)

16

- Бецирк - повітовий уряд.

(обратно)

17

- Абшит - відставка, звільнення від військової служби.

(обратно)

18

- Падонько - батенько.

(обратно)

19

- Велицідня - післявеликодні церковні свята.

(обратно)

20

- Ціритись - сміятися, шкіритись.

(обратно)

21

- Тривок - життя.

(обратно)

22

- Ногавиці - штани

(обратно)

23

- Келеф - ціпок з топірцем.

(обратно)