неможливо.
— Прощай. — сказав він.
— Прощай, — відповіла Пісня.
— Як довго ти будеш зі мною? — запитав Віктор.
— Завжди. Я пісня, я музика твоєї душі, ти понесеш мене з собою.
Віктор увімкнув двигуни і ще раз мовив:
— Летимо.
— Ми кохання. Ми політ — вічність…
Корабель одірвався від ґрунту і полинув увись.
ЗМІСТ
Квіти АльбароссиІще одне мертве містоПівнічна зіркаІспит з космографіїПро що промовляють тюльпаниДжерело НепийводаШротинкаДорогий дослідВідкриттяХромосоми доліМашаЕла
Последние комментарии
4 минут 46 секунд назад
6 часов 27 минут назад
6 часов 35 минут назад
7 часов 3 минут назад
7 часов 7 минут назад
7 часов 7 минут назад