Дві московки [Іван Семенович Нечуй-Левицький] (fb2)

Іван Нечуй-Левицький
ДВІ МОСКОВКИ
I
Раз якось був тихий літній вечір. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. Череда звернула з толоки на шлях, простяглася до села і підняла за собою куряву. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету. За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями; через плече висіла сіра московська шинеля, скручена, як обід. Мабуть, здалека йшов москаль, бо підбився і насилу-насилу волік свої притомлені ноги.
Курява тихо полягла на стерню, череда ввійшла в село. На яру стояло чимале село; посеред села біліла невеличка нова церква. На самому низу блищав ставочок, один і другий, а кругом його і понад греблею росли густі, високі, зелені та кучеряві верби.
Москаль став, подивився на село, а далі сів на окопі та й почав насипати тютюну в люльку.
«Господи! — подумав москаль. — П'ять літ вже, як я вийшов з Момотів, а вже вони й біл ...