Колесо Часу. Книга 1. Око Світу [Роберт Джордан] (fb2) читать постранично, страница - 385

Спадщину, та призвело до подій у Кайрені, які, врешті-решт, закінчилися Аїльською війною. Її емблемою була жіноча рука, що тримає білу троянду на колючому стеблі.                         ь

Той, хто позбавляє зору: Див. Морок.

Траллоки: Створені Мороком під час Війни Тіні. Гігантські істоти, надзвичайно люті. Покручі, в яких намішаний тваринний та людський матеріал, і вбивають вони заряди задоволення. Хитрі, підступні та облудні, вони зберігають вірність лише тим, кого бояться. Всеїдні, залюбки споживають м’ясо будь-яких тварин, а також не відмовляться поласувати людиною, або й траллоком. Оскільки вони мають у собі людські гени, можуть схрещуватися з людьми, але наплід народжується або мертвим, або нежиттєздатним. Вони належать до різних зграй, щось на кшталт племен, а головні серед них Аф’фріт, Ал’гол, Бан’шін, Да’вол, Дай’мон, Джін’нен, Гар’гел, Гоб’хлін, Го’хлем, Грем’лен, Ко’бал та Кно’мон.

Траллоцькі війни: Низка війн, що розпочалися близько 1000 р. П. С. та тривали понад триста років, під час яких війська траллоків спустошували світ. Згодом траллоків знищили або відкинули до Великого Гнилолісся, але деякі країни припинили існувати, а інші майже вилюдніли. Про ті часи збереглися тільки фрагментарні записи. Див. також Акт Десяти Націй.

Туатга’ан: Кочовий народ, відомий також як бляхарі та мандрівники. Живуть в яскраво розмальованих будах, дотримуються цілковито пацифістського вчення, яке називають Шлях Листка. Бляхарі лагодять речі так, що вони часто стають кращими за нові, але селяни остерігаються цього племені через чутки, нібито ті викрадають дітей, а також намагаються навернути хлопців і дівчат у свої вірування.

Фар Дарайз Май: Дослівно: «Діви Списа». Одна з бойових спільнот аїльців. На відміну від усіх інших, до неї можуть входити жінки, і тільки жінки. Діва не може вийти заміж і залишитися в спільноті; не може вона також битися тоді, коли виношує дитину. Якщо Діва народить дитину, ту передають іншій жінці на виховання, до того ж таким чином, що ніхто не знає, хто мати дитини. («Жодному чоловікові не можеш ти належати, і тобі не може належати ані жоден чоловік, ані жодна дитина. Спис — ось твій коханець, твоє дитя і твоє життя».) Такими дітьми дуже дорожать, бо існує пророцтво, що дитина, народжена від Діви, об’єднає клани і поверне аїльцям велич, яку вони мали в Епоху Легенд.

Фейн, Падан: Крамар-дрібноноша, котрий прибуває до Емондового Лугу напередодні Ночі Зими.

Хребет Сеіту: Пасмо високих гір з небагатьма перевалами. Відокремлює Аїльську пустелю від західних земель.

Чарін, Дзісєїн: Див. Обходисвіт,Джеїн.

Часи Безуму: Див. Світотроща.

Червона Аджа: Див. Аджа.

Чорна Аджа: Див. Аджа.

Шадар Jlosom: Старою мовою «Місце, де чигає Тінь». Місто стоїть покинутим ще з часів Траллоцьких війн і відтоді має недобру славу. Інша назва «Засідка Тіні».

Шайнар: Одна з Порубіжних земель. Герб Шайнару—чорний яструб, що каменем падає з висоти.

Шайол Гул: Гора у Звироднілих землях, місце, де ув’язнено Морока.

Шей’тан: Див. Морок.

Шеріам: Айз Седай, належить до Блакитної Аджі.

Шуфа: Убрання аїльця, хустина, зазвичай кольору піску або скель, якою огортають голову та шию, залишаючи на видноті лише обличчя.

Щезник: Див. Мерддраал.

Як називають Морока: Назвати Морока на його справжнє ім’я, Шей’тан, означає привернути його увагу. А це неминуче завдає шкоди, а навіть біди. Через те використовують численні евфемізми, зокрема Морок, Батько Брехні, Той, що наводить ману, Лорд Домовини, Пастир Ночі, Отруйник Сердець, Кат Сердець, Спалювач Трави, Згубник Листя, але найчастіше — Морок. Про того, хто наче намагається накликати собі біду, часто кажуть: «називає Морока на ім’я».

Яструбине Крило, Артур: Легендарний король, який поєднав усі землі на захід від Хребта Світу. Він навіть послав військо переплисти Аритський океан, але зв’язок з військом було втрачено після його смерті, яка стала за початок Столітньої війни. Його гербом був золотий яструб, що летить. Див. також Столітня війна.