Веселий водій пальцями барабанив по керму в такт мелодії, його не цікавило, який-такий індійський поет і в якому столітті написав слова. Міркував, що застряг надовго. Не біда, хай там, у магазині, почекають на свою «Мівіну», якою завантажили повний кузов, не горить. Він по-доброму заздрив цим двом, які так виклично обнімалися серед дороги.
Сонце, нарешті, повністю вислизнуло з-за хмар, і мокрі вулиці святково засяяли для всіх мешканців великого міста. Над входом у метро повітря прикрасила скромна половинка райдуги.
Була приблизно четверта пополудні.
Рання осінь.
Початок XXI століття.
Последние комментарии
1 час 3 минут назад
3 часов 34 минут назад
3 часов 42 минут назад
1 день 14 часов назад
1 день 19 часов назад
1 день 21 часов назад