Тучкевич Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

Червоної Зірки... Він був хоробрим танкістом, кінчив війну майором.

Уважно подивившись на мене і Тучкевича, він сказав: «Я уявляю собі, які у вас мають бути

дружини». І виніс шубку для Зінаїди Михайлівни, дружини Володимира Максимовича, і шубку

для Тамари. Купив я її, здається, за 25 доларів, ціни були гранично низькі. Але головне, він точно

вгадав, яка у мене дружина, розміри повністю співпали.

ПРИКРИВАВ НАС АКАДЕМІЧНОЮ МАНТІЄЮ, з статті М. Іванова «Від ідеї до народження»

Потрапити на роботу в ленінградський Фізтех було справою непростою навіть для людини з більш

простою біографією, проте у мене були хороші рекомендації. Тому вже на початку вересня я був

удостоєний особистої аудієнції директора інституту і другий раз в житті потиснув руку живого

академіка – Володимира Максимовича Тучкевича. Запам’яталася невелика фотографія Леніна:

вона не висіла на стіні, як завжди, а стояла в рамці на директорському столі, так сьогодні

розташовують картки дружини і дітей.

...Частиною моїх службових обов’язків стала робота з організації нової базової кафедри.

Завідувати нею повинен був сам директор інституту.

...На початок 1984 року ми вийшли на несподівану ідею – замість базової школи робити базове

ПТУ. Для сучасників причини були зрозумілі.

Події розвивалися дуже швидко: дзвінок Тучкевича головному ленінградському петеушникові

Горчакову – і наступного дня ми з Меркуловим зустрілися з першим замом Горчакова і пояснили

йому, чого ми (Фізтех) хочемо: мати своє зразково-показове ПТУ. Нам запропонували варіанти. І

ось ми вже в чорній управлінській «Волзі» їдемо дивитися училище – кандидат на наше заселення, десь недалеко від метро «Лісова»... До кінця 1984 року практично все було готове.

До цього моменту в керівництві ФТІ сталися очікувані зміни: академіка В. М. Тучкевича змінив

академік Ж. Алфьоров (у чиєму відділі я і працював).

Відомо, що перед тим, як піти, Тучкевич попросив залишити за ним «шкільну тему», що і було

обумовлено. Треба сказати, що до самої своїй смерті Володимир Максимович був головою

шкільної Ради і в низці не найпростіших ситуацій прикривав нас своєю академічною мантією. Він

любив займатися ФТШ, безвідмовно і із задоволенням ходив на всі заходи, якщо тільки не

заважала хвороба.

...У квітні 1985 року Горбачов оголошує початок перебудови. За всього виходило, що у вересні

того ж року відбудеться матеріалізація ідеї, але час йшов... Нарешті, Алфьоров повідомив нас

прямим текстом – гроші в потрібному об’ємі Олександров дістати не зумів. Все!

Це було досить несподівано, мабуть ми розслабилися, приймаючи простий успіх за

закономірність. Реакція настала негайно. І найжорсткішою вона була з боку моїх найближчих

соратників: досить! Насправді, два роки регулярної роботи вилітали в трубу, причому буквально

на самому фініші. Це був удар. Чим залишалося тішитися? Безцінний досвід без кінцевого

результату?

У одну хвилину те головне, чим я займався, втратило всякий сенс, а я сам залишився з томом

оригінальних програм під пахвою і в повній самоті. Залишалося подякувати всім за довгу

безкорисливу співпрацю.

А через п’ять років зникне навіть сама назва – ПТУ. Сучасні коледжі – зовсім інша пісня...

ЧОМУ НЕ ЕСЕСЕРОВІЙ, бувальщина

Вентилі В. Тучкевича, створені на кристалах германію, встановлювалися на підводних човнах.

Якось в Сєвєродвінськ прибув заступник головкому ВМС СРСР. Привели його на судно і

доповіли, що тепер на підводних човнах встановлені нові германієві вентилі. Адмірал поморщився

і роздратовано запитав:

– А що ж, вітчизняних не знайшлося?

НІ ДО ЧОГО ВІДНИНІ ТУЧКЕВИЧ, кавеенівський куплет

Ни к чему теперь Тучкевич, мне и Регель не указ,

Юра Федоров над всеми, посылает всюду нас:

М. н. с. – мести Сосновку, с. н. с. – копать метро,

Грузят токари морковку, все придумано хитро.