Симиренко Лев [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

class="book">Симиренків»

Чотири покоління спадкових почесних громадян імперії, нащадків козацького роду, які успіхами

власної праці з кріпосних прирівнялися до граф і князів, увійшовши на рівних до кола

найбагатших підприємців Європи, Симиренки стали піонерами науково-технічної революції і в

Російській імперії, і за часів СРСР. Перші парові цукрові заводи, перші металеві пароплави на

Дніпрі, перше промислове виробництво пастили і мармеладу, перші карликові промислові

фруктові сади, майже мільйон пристойно оплачуваних робочих місць на заводах і в садах за часів

кріпацтва і реформ, сприяння розвитку української культури. І все це створено династією

Симиренків.

Підприємства фірми «Рафінадний цукор братів Яхненків і Симиренків» з початку 40-х років XIX

ст. диктують правила розвитку найприбутковішої галузі не лише в Україні, а й у всій Росії.

Ташлицька цукроварня – перший в Російській імперії паровий пісково-рафінадний завод – стає

«законодавцем мод» в цукровій промисловості: власники інших переобладнали свої підприємства

в парові.

АВТОР ФОРМУЛИ СЛАНЦЕВОГО САДУ, з статті В. Сорокопуд «До 150-річчя з дня

народження Л. П. Симиренка»

Він не лише стояв біля витоків світової науки садівництва, але є засновником вітчизняного

промислового плодівництва і помології. Невтомний дослідник працював над вивченням майже

трьох тисяч (!) сортів різноманітних плодових, ягідних і декоративних рослин. Серед них – 900

яблук, 880 – груш, 350 – різних видів троянд, 305 різновидів хвойних дерев і кущів багато іншого.

...У засланні Л. Симиренко реконструював міський парк в Красноярську і доглядав за ним.

Працював в зимових садах і оранжереях місцевого купецтва, запровадив технології вирощування

доти «небачених» овочів і квітів; на вічну добру пам’ять про себе залишив формулу сланцевого

саду, який стелеться землею, ховаючись під снігом від злих морозів. Сибіряки до цього дня

пам’ятають «мліївського садівника», а сад, який стелеться, як вічний пам’ятник йому, квітне,

плодоносить.

...Завдяки багаторічній титанічній роботі видатного ...садівника ще на зламі ХІХ-ХХ ст. у

Російській імперії з’явилася нова галузь сільськогосподарського виробництва – промислове

плодівництво. Саджанцями, вирощеними в помологічному розсаднику Л. П. Симиренка з кінця

ХІХ ст., закладені десятки тисяч високопродуктивних промислових садів в регіонах України,

Північного Кавказу, Закавказзя, Середньої Азії, в багатьох областях Росії, Прибалтики, Польщі і

навіть на Далекому Сході.

Вже на початку ХХ ст. садівництво Криму, Придністров’я, Поділля і півдня України стало

важливою високодохідною і навіть експортною галуззю, а кримські фрукти розповсюдилися не

тільки всіма промисловими центрами Російської імперії, але й потрапили на західноєвропейські

ринки, успішно конкуруючи з французькою, бельгійською, німецькою і американською

продукцією.

КОРОЛЬ САДІВНИЦТВА, з інтерв’ю П. Вольвача М. Касьяненкові «Лева Симиренка садівники

Криму вважають своїм земляком. І мріють перевидати унікальну працю ученого»

– Петре Васильовичу, як Лев Платонович Симиренко був пов’язаний з Кримом і яке

значення мала його знаменита книга?

– Вивченню кримського садівництва Симиренко присвятив майже 30 років. Книга видавалася в

декількох поліграфічних варіантах: від дорогого антикварного до дешевого, доступного кожному

садівникові. Завдяки цій праці світова наукова громадськість і міжнародна плодоторгівля відкрили

для себе такі унікальні явища, як кримське промислове садівництво і кримські фрукти. Ними

зацікавилися провідні європейські наукові заклади і комерційні установи. Кримські фрукти стають

об’єктом міжнародної торгівлі...

«Кримське промислове плодівництво» Л. П. Симиренка – це початок створення в Російській

імперії мережі державних садівничих наукових установ і кафедр садівництва у вищих

агрономічних учбових закладах. Відкрилася перша наукова садівнича установа – Салгірська

дослідницька помологічна станція (нині – Кримська дослідницька станція садівництва).

– Яка доля книги?

– «Кримське промислове плодівництво» – своєрідна вітчизняна енциклопедія садівництва. На ній

виховалося декілька поколінь садівників – учених і практиків. На жаль, за часів комуністичного

тоталітаризму і засилля мічурінсько-лисенковського «учення» ця наукова перлина, як і все