Новосадский Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

про грецькі політичні учення і

написав з цих питань три статті, то заняття п. Лосєва впродовж цього періоду можна визнати

вельми успішними і в методичному відношенні правильними. Вони концентруються навколо

головних цілей: вивчення грецької мови, історії грецької літератури, грецького державного права

і грецької філософії.

Звіт п. Лосєва про його заняття в минулому році можна визнати вельми задовільним, а його статті

«Походження грецької трагедії» та «Еволюція песимізму в грецькій політичній літературі» як такі,

що носять характер самостійних наукових досліджень.

ПРОЯСНЯВ ЗАПЛУТАНІ ПИТАННЯ, з статті Е. Фролова «Російська наука про античність»

Одноліток і товариш по навчанню Нікітського по історико-філологічному інституту Микола

Іванович Новосадський йшов у велику науку тим же шляхом: те ж після закінчення інституту

дворічне наукове стажування в Греції, те ж захоплення епіграфічними дослідженнями і такий же

ранній виступ із статтями (головним чином у зв’язку з новими епіграфічними знахідками) як в

російських, так і в західних наукових виданнях. Новосадський також рано склався як учений,

котрий з великим смаком вибрав для себе в антикознавчих заняттях власну нішу. Прекрасний

знавець грецьких написів і спеціальної літератури, він багато зробив для прояснення за допомогою

епіграфічних матеріалів таких складних і заплутаних питань, як суть релігійних вірувань

стародавніх греків, походження і характер різних культів і обрядів (у тому числі й особливих, які

стояли за межами офіційної олімпійської релігії), нарешті, зв’язок релігійних уявлень з

міфологічними і взаємний їхній вплив одне на одного.

Всі ці вельми спеціальні проблеми детально досліджувалися Новосадським як у фундаментальних

монографіях «Елевсинські містерії», «Культ Кавірів в стародавній Греції», «Орфічні гімни», так і в

цілій низці спеціальних статей, що публікувалися в різних збірках і періодичних виданнях.

Заглибившись у вивчення проблем грецької культури й ідеології, Новосадський ніколи, проте, не

поривав із заняттями епіграфікою. У роки активної університетської діяльності ним був

опублікований курс лекцій з грецької епіграфіки – не підручник саме з цього предмету, а чудовий

історіографічний вступ до нього, який був, за суттю, оглядом розвитку епіграфічних занять в

новий час і історію найкрупніших наукових видань грецьких написів.

Особливо плідною була його довголітня педагогічна діяльність в Московському університеті і до

Жовтневої революції, і після неї. У радянський період він залишався в Москві таким же стовпом

старої добротної науки, яким був в Петрограді (Ленінграді) С. Жебелєв. У нього встигли пройти

вищу школу історико-філологічних досліджень видні згодом представники науки про античність,

зокрема, Б. Граков. Новосадський вважав за доцільніше вести в університеті курси з грецької

словесності. Він читав історію грецької літератури і спеціальні курси з грецької драми і

ораторської прози. Збереглося декілька таких курсів, виданих літографічним способом.

НАРАХУВАВ 100000 ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ НАПИСІВ, з статті Г. Кошеленка і Л. Маринович

«Математичні фантазії та історичні реалії»

В античному світі постійно прагнули увічнити найважливіші документи, вирізаючи їх на кам’яних

плитах і виставляючи на загальний огляд. До таких документів належали закони, угоди між

державами, почесні ухвали про привілеї заслужених діячів, списки переможців в різних змаганнях,

акти про звільнення рабів, ухвали окремих місцевих органів влади, сакральні закони і правила,

звіти колегій магістратів, нарешті, надгробні написи тощо.

Вкажемо, перш за все, що цих документів зафіксовано величезне число. На думку академіка М. І.

Новосадського, на початок XX ст. Лише старогрецьких написів нарахували понад 100000. З того

часу кількість їх збільшилася у декілька разів, і зараз вже ніхто не зважиться назвати точну цифру.

При цьому ми не говоримо про ще численніші написи латиною. Щоб читач мав уявлення про

кількість цих документів, вкажемо, що лише на території стародавнього Боспорського царства

(Керченський і Таманський півострови), яке для греків і римлян було приблизно тим же, чим для

росіян є Чукотка, на 1965 р. було відомо понад 1300 грецьких написів.

НЕ БОЯВСЯ СПІЛКУВАТИСЯ З «МІЧЕНИМ» ВЛАДОЮ ІДЕАЛІСТОМ, з розвідки А. Тахо-

Годі «Професор М. Новосадський. О. Ф. Лосєв – залишений при університеті»

Олексій