Андреев Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

- Андреев Николай [Справочник-дайджест] 21 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

звичного шляху міркувань.


ВИМІРЮЙ БЕЗ ФАНАТИЗМУ, заповіді кожного фізика за версією М. Андрєєва

1. Берися за завдання, які тобі під силу.

2. Вдавайся до досліду лише тоді, коли за його допомогою сподіваєшся одержати відповідь на

питання, які перед тобою поставила природа.

3. Пам’ятай, що єдиною точною мовою для запису явищ природи є мова математики.

4. Кожній теорії, особливо своїй, вір від щирого серця, чекай тріумфу при перевірці її на досвіді; радій, якщо досвід виправдовує теорію, радій, якщо він її спростує: це теж крок вперед в пізнанні

природи.

5. Життя коротке: поспішай і не проводь своїх вимірювань з точністю більшою, ніж це тобі

потрібно для твоєї мети.

6. Не лінуйся вивчати роботи інших і не ухиляйся від спілкування з ученими протилежних

поглядів. Це необхідно для успіхів твоєї роботи і твоєї теорії.


ВИЙТИ ЗА МЕЖІ САМОГО СЕБЕ, зі спогадів М. Андрєєва

Сирота з чотирьох років, я жив тоді у дядька. Якось за обідом, одержавши тарілку з неабиякою

кількістю гречаної каші, такої розсипчастої і гарячої, я почав розкладати її в один шар. Дядько,

Іван Федотович, невисокий, щільний, з невеликою бородою і в пенсне, завжди добродушний до

мене, з цікавістю подивився на мою кашу і запитав: «Коля, навіщо ти це робиш?». – І одержав

відповідь: «Щоб вона остигнула, а то, якщо я її розкладу в два шари, верхній нагріватиме нижній,

а якщо потім поміняти верхній на нижній, то знову вийде те ж і каша ніколи не остигне».

Дядько розширив очі і надув щоки, як він робив завжди, коли дивувався: «Як же так, адже вона

все-таки остигає?». Я був уражений справедливістю зауваження і густо почервонів від сорому

перед власною дурістю, і це збентеження я запам’ятав на все моє життя.

...Інший повчальний для мого наукового життя випадок стався зі мною у віці 14 років, коли я

вчився вже в 4-му класі кадетського корпусу. ...Перша геометрична теорема про рівність суми

двох суміжних кутів сумі двох прямих поставила мене в безвихідь. Не те, щоб в цьому був винен

вчитель, – викладання математики в корпусі було поставлене на значну висоту. Можливо, я був на

уроці неуважний... Якийсь стрижень міркування від мене вислизав і не з’явився і тоді, коли я

завчив теорему напам’ять.

Як я не трудився – я два вечори витратив на це, – я не рухався вперед: скрізь, на прогулянках, за

обідом, на уроках інших предметів, висіло наді мною відчуття моєї дурості – а я був одним з

кращих учнів класу з усіх предметів!

Я розумів, що, якщо я не подолаю цього першого кроку, я повинен буду попрощатися з своїм

становищем кращого учня.

Нарешті на третій чи четвертий день моїх мук (уроки геометрії були рідкими, двічі в тиждень, і у

мене був час подумати), на прогулянці я раптом відчув, що мені все ясно і розуміти, власне

кажучи, нічого! Я побіг в клас, сподіваючись, але все ще не вірячи собі, схопив підручник – і, о,

диво! Труднощів просто немає! Та й не було!

Донині я не можу пояснити собі цього психологічного перевороту. В подальшому моєму

науковому житті я кілька разів зазнавав подібних труднощі і також не можу пояснити, як я їх

подолав. Одному я, проте, навчився: потрібно сісти за стіл з пером і папером і плести, плести

логічну побудову, доки не прийде «осяяння».


ВСУПЕРЕЧ ТРУДНОЩАМ, з офіційної записки А. Іоффе, В. Міткевича і О. Чернишова про

наукові праці М. Андрєєва

Оскільки акустична промисловість в сучасному значенні і науково-дослідна робота в області

технічної акустики є продуктом техніки останніх 10-15 років не лише у нас, а й за кордоном, при

створенні вищезгаданих лабораторій Микола Миколайович міг лише частково користуватися

результатами чужого досвіду, а повинен був йти в основному самостійним шляхом.

При організації акустичних лабораторій проф. Андрєєву довелося зустрітися з відсутністю

відповідної вимірювальної апаратури на ринку лабораторного устаткування, оскільки такий

фактично до теперішнього часу не існує і окремі лабораторії за кордоном змушені самостійно

виготовляти таке для свого особистого вживання. Через це Микола Миколайович йшов цим же

шляхом...

Не зважаючи на всі вищезгадані утруднення і стислість терміну, Микола Миколайович не тільки

створив лабораторії технічної акустики, але й дав низку цінних робіт в цій області, як результат

своїх робіт і робіт своїх учнів.


ЗОНДУВАВ ПОЛЯРНЕ КОЛО, з розвідки Л. Чернова «Микола Миколайович Андрєєв»

Проблеми теорії коливань