загрузка...
Перескочить к меню

Рыбалко Павел (fb2)

- Рыбалко Павел [Справочник-дайджест] 25K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:





РИБАЛКО Павло Семенович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Військовий діяч. Маршал бронетанкових військ СРСР (1945).

З міщанської родини. Батько, Рибалко С., – робітник.

Народився 23 жовтня (4 листопада) 1894 р. в с. Малому Висторопі Лебединського повіту

Харківської губернії Російської імперії (нині – Лебединський район Сумської області України).

Помер 28 серпня 1948 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Новодівочому

цвинтарі.

Закінчив курси удосконалення вищого командирського складу (1926; 1930), Військову академію

ім. М.В. Фрунзе (1934).

Працював робітником Лебединського цукрового заводу, помічником токаря Харківського

паровозобудівельного заводу (1907-1914), військовим радником уйгурських сепаратистів в

китайській провінції Сіцзян (1934-1935), військовим аташе в Польщі (1937-1939) та Китаї (1940), завідуючим кафедрою Військової академії ім. М. Фрунзе (1941-1942), першим заступником

командувача (1946-1947), командувачем бронетанковими і механізованими військами Радянської

Армії (1947-1948).

Учасник Першої (1914-1917), Другої (1942-1945) світових воєн, радянсько-польської війни (1920).

Брав участь в бойових операціях в районі Києва, Житомира, Проскурова, Львова, Берліна,

Дрездена, Праги.

Двічі Герой Радянського Союзу 1943; 1945).

Кавалер трьох орденів Суворова, ордена Кутузова, ордена Богдана Хмельницького, двох орденів

Леніна, ордена Бойового Червоного Прапора

Що стосується особистого життя, то син нашого земляка, Рибалко В., – 17-річним згорів у танку

(1943).

Р. – почесний громадянин Праги.

У с. Малий Вистороп функціонує народний музей земляка; йому встановлено пам’ятник, а іменем

– названо вулицю.

Пам’ятник полководцю встановлено також в Празькому пантеоні.

Іменем нашого земляка названі вулиці в містах Київ, Канів, Одеса, Житомир, Хмельницький,

Харків та багатьох інших; а також теплохід.

У м. Львів вулиця його імені перейменована у вул. С. Петлюри.

Серед друзів та близьких знайомих Р. – Г. Жуков, О. Василевський, І. Конєв, М. Гайсин, В.

Обухов, І. Куц, М. Шаймуратов, К. Рокосовський та ін.


***

ДОВІРЯТИ ЛЮДЯМ

, з життєвого кредо П. Рибалка

Ні за яких обставин не втрачати віру в людей.

«АКТИВНІШЕ КРУТИ ПЕРИСКОПА», зі спогадів М. Гайсина

У вересні нас, 117 молодих 17-18-річних бійців, що прибули до 3-ї танкової на поповнення,

готували до форсування Дніпра. Але виявилось, що більшість хлоп’ят не уміють плавати. Видно,

це дійшло до Рибалка. Раптом бачимо, до командира роти підходить низенька щільна людина і

починає його брати у шори: «Ви збираєтеся втопити цих красивих хлопчиків!? Негайно

відправляйтеся до другого ешелону і учіть бійців плавати!

...Зір у нього був відмінний. Якось під час атаки чую: хтось стукає по башті зовні. Висовуюся з

люка – батечки, поряд з нашою «тридцятичетвіркою» мчить «віліс», а Павло Семенович,

тримаючись однією рукою за лобове скло, в іншій стискає свою сучкувату палицю і показує нею

лівіше. Я миттю повертаю гармату туди, дивлюся в приціл і мало не млію: на мене дивиться дуло

замаскованого під копицю «тигра». Щастя, я вистрілив першим.

Після бою Рибалко відчитував мене: «Муса, будь уважнішим, активніше крути перископ!»


ЛАВРИ РИБАЛКА ЗУСИЛЛЯМИ СТАЛІНА ДІСТАЛИСЯ ЖУКОВУ, зі спогадів І. Конєва

Телефонна розмова, яку я мав ...з Павлом Семеновичем Рибалком, була досить неприємною. Він

заявив, що йому не зрозуміло, чому корпуси, вже націлені на центр міста (Берліна – авт.), за моїм

наказом відвертаються західніше, міняючи напрям наступу.

Я чудово розумів переживання командарма, але мені залишалося лише відповісти, що наступ

військ 1-го Білоруського фронту на Берлін проходить успішно, а центр Берліна у відповідності до

встановленої розмежувальної лінії входить в смугу дій 1-го Білоруського фронту.


«У МЕНЕ – БІДА», з книги С. Мельникова «Маршал Рибалко»

Якось, сидячи в бліндажі після наради командирів, Павло Семенович заговорив:

– Біда в мене із сином, Семен, біда... Пропав безвісти.

– Де? – спитав.

– Не знаєш, де пропадають сини? На війні, – різко відповів Рибалко.

І потім, уже пом’якшившись, промовив:

– Під Харковом... Моя Надія не раз просила: мовляв, Павлушо, візьми Вілю до себе. Але я казав: скільки синів удалині від батьків воюють, а ти хочеш, щоб хлопець по батьку йшов як

генеральський синок. Як я після цього іншим батькам в очі дивитимуся? От і додивився...


СИН ЗГОРІВ У ТАНКУ, розвідки О. Філя «Сини»

На початку літа 1942 року командуючому 5-ою танковою армією генералові Павлу Рибалку

повідомили, що його єдиний син Вілен, теж танкіст, пропав безвісти. Це сталося після катастрофи

під Харковом, де частини РСЧА зазнали нищівної поразки. Нікому з бойових товаришів Рибалко й

словом не прохопився про своє горе. Лише згодом командарм проговорився своєму комісарові

Семену Мельникову.

Той, не кажучи ані слова


Загрузка...

Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг

Последние комментарии

Последние публикации

загрузка...