Однак за сторіччя, яке пройшло з часу першої публікації роботи Третяка, спроб перевірити
наведені результати його аналізу, наново зіставивши тексти Пушкіна і Міцкевича, не робилося.
Тим часом це необхідно бодай для того, аби отримати певну і достовірну відповідь на запитання
про те, яким був пушкінський принцип відбору матеріалу з поеми Міцкевича.
ЗГАДУВАВ ЧОРНУХИНСЬКОГО ФІЛОСОФА, з статті Л. Ушкалова «Сковородіяна Дмитра
Чижевського»
Від 1910-х років ім’я Сковороди починає все частіше зринати і в публікаціях на Заході. Так, Марія
фон Безобразова друкує чималий есей «Григорій Сковорода – український філософ (1722-1794)»
на сторінках берлінського часопису «Archiv für Geschichte der Philosophie» (1912), Юзеф Третяк
згадує про нього у своїй книзі «Петро Скарга в історії та літературі Берестейської унії».
СЕРЕДИНОЮ МОРЯ, з статті В. Корольова «Босфорська війна»
У 1625 р. козаки від Трабзона прийшли до Кафи (або Гезльова), а в 1622 р., схоже, навпаки – від
Балаклави з’явилися до Трабзону.
В. Д. Сухоруков припускає, що в 1652 р. донці від Криму попрямували безпосередньо до Босфору, а Юзеф Третяк вважає, що в 1615 р. запорожці пішли до Малої Азії безпосередньо серединою
моря.
...Запорожці і донці, таким чином, не «абсолютизуючи» роль течій, могли підходити до Босфору з
будь-яких напрямів і так само мали можливість йти від нього в різних напрямах. Січовики після
набігів у бік Босфору зазвичай поверталися додому уздовж побережжя Румелії, тобто проти
основного струменя течії, як було, зокрема, в 1615 і 1625 рр.
Без сумніву, використовувався і короткий шлях через Чорне море до Криму з подальшим рухом
запорожців на захід до гирла Дніпра...
Певну «допомогу» козаки в їх плаванні проти течії мали від циркуляції повітряних мас: влітку на
Чорному морі переважають північно-західні, західні і південно-західні вітри, біля побережжя
Анатолії – північно-західні. Але оскільки головним рушієм чайок і стругів були весла, а вітрило
грало допоміжну роль, основну надію козаки покладали на власні сили, витривалість, рішучість і
морехідні навички.
ПРАВДА ОЧІ КОЛЕ, з статті О. Цибенко «Валерій Брюсов і польська література»
Хороше знання творчості Міцкевича, інтерес до нього знайшли віддзеркалення в роботі Брюсова, присвяченій поемі Пушкіна «Мідний вершник». Ця робота була вперше опублікована як вступна
стаття до поеми в третьому томі зібрання творів Пушкіна під редакцією С. А. Венгерова /1909/,
потім увійшла до книги «Мій Пушкін». У цій статті Брюсов відгукується на роботу відомого
польського літературознавця Юзефа Третяка «Міцкевич і Пушкін», опубліковану у Варшаві в 1906
р.
Брюсов полемізує з проф. Третяком, який вважав, що Міцкевич в одному з віршів «Уривка» –
«Російським друзям», кажучи про тих, хто зрадив колишнім волелюбним ідеалам і тепер «повзає
біля царських ніг», мав на увазі Пушкіна.
НАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ ВІДТІНОК, з розвідки А. Григор’єва «Пушкін в зарубіжному
літературознавстві»
Одним із слухачів публічних лекцій Спасовича про Пушкіна і Міцкевича був Юзеф Третяк, тоді
студент, а згодом професор краківського університету і видний польський пушкініст, автор книги
«Міцкевич і Пушкін». Матеріал, пов’язаний з проблемою взаємин Пушкіна і Міцкевича, він
розширив і, крім «Мідного вершника», включив до них «Полтаву», «Подорож до Арзруму» і деякі
пушкінські ліричні вірші. До історії взаємин Пушкіна з Міцкевичем Третяк привніс
націоналістичний відтінок – штучне зіставлення Росії і Польщі як Сходу і Заходу.
Пушкін, на його думку, за всіх своїх особистих достоїнств, був позбавлений якості великого
громадянина і тому в суспільному житті Росії залишався між двох станів, «співаком обох
ворогуючих сторін».
Слабкі сторони книги Третяка не позбавляють її певних достоїнств; видана в роки першої
російської революції, вона була співзвучна їй своєю спрямованістю проти російського
самодержавства і, всупереч всім обмовкам самого автора, нагадувала про Пушкіна як про поета
вольності.
З УКРАЇНЦЕМ – НАВІК, з вступу Я. Сташеля до книги «Листи Броніслава Пілсудського до
Юліана Талько-Грінцевича в 1909-1914 рр.»
Знайомство з невідомою йому частиною Польщі, яка перебувала під Австрійською окупацією, почав він із столиці краю – Львова, де познайомився певною мірою
Последние комментарии
14 часов 17 минут назад
20 часов 40 минут назад
20 часов 48 минут назад
21 часов 16 минут назад
21 часов 20 минут назад
21 часов 20 минут назад