Пулюй Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

трубках, і помітив, що промені, проникаючи через

непрозорі предмети, відображаються на світних екранах. До 1890 року він одержав фотографії

кістяка жаби й дитячої руки, які тепер називають рентгенограмами. Знімки були навіть

опубліковані в європейських журналах.

Пулюй, розуміючи, що має справу з серйозним відкриттям, фіксував результати, проте,

займаючись будівництвом електростанцій в Австро-Угорщині, не був розторопним з патентом. В.

Рентгену роботи Пулюя були відомі: він не тільки з ним один період працював, а й продовжував

листуватися.

В автобіографічних нотатках І. Пулюя є місце, де вчений скаржиться своєму землякові –

біохімікові Івану Горбачовському: наука карає його за повільність.

Розповідають, що він важко переживав славу В. Рентгена не стільки тому, що втратив першість: Іван Павлович не міг навіть подумки допустити, що вчений (!) може так невдячно поставитися до

колеги – навмисне не згадати його імені у своїх повідомленнях.

Між іншим, німецький вчений Г. Лінднер у книжці «Картини сучасної фізики» пише, що загадкою

у цій справі є той факт що, відповідно до заповіту В. Рентгена, після його смерті були спалені

численні документи, серед яких і його наукове та особисте листування.

Як би там не було, а В. Рентген став першим фізиком, який одержав Нобелівську премію.

У деяких джерелах стверджується, що лауреат навіть не виголосив промови при

одержанні нагороди. Дехто пов’язує це з дещо запізнілими докорами сумління.

Document Outline

YANDEX_50

YANDEX_99

YANDEX_61

YANDEX_63

YANDEX_66

YANDEX_69

YANDEX_71

.D0.92.D1.88.D0.B0.D0.BD.D1.83.D0.B2.D0.