Пильчиков Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

class="book">технологічному інституті агрономічного відділення. Як член навчального комітету прагнув

піднести престиж цього колегіального органу, завоювати повагу і довіру до нього студентів,

організувати роботу на основі гласності та співробітництва з усім педагогічним персоналом. Але

всі ці його намагання були марними. Реакційні сили в інституті знов активізувались.

Новий директор проводив так само угодну начальству політику, як і його попередник. Крах

ідеалів, відсутність дружньої підтримки в тяжкі хвилини спонукали М. Д. Пильчикова до

фатального рішення.

САМОГУБСТВО, СХОЖЕ НА ВБИВСТВО, з книги О. Іволгіна «Доля професора Пильчикова»

В 7 годин ранку 6 травня 1908 р. в окремій палаті однієї з харківських лікарень пролунав

револьверний постріл. Коли стривожені лікарі та санітари виламали двері й проникли в палату,

вони побачили людину, яка лежала на ліжку. Якби не кривава пляма на сорочці, можна було б

подумати, що хворий просто спить…

Воронований револьвер «Бульдог» акуратно лежав на столику поруч зі склянкою недопитого чаю.

Судово-медичні експерти констатували смерть: куля пройшла крізь серце. Проте як же у такому

випадку хворий акуратно поклав зброю на стіл? І чому його руки за християнським звичаєм були

складені на грудях? Може, це було не самогубство, а вбивство?!

Людина, яку знайшли мертвою в палаті, був професор Микола Дмитрович Пильчиков.

В наші дні це ім’я відоме небагатьом, хоча серед вчених-фізиків воно займає далеко не останнє

місце. Незвичайна доля цієї людини і дивна – його чудових винаходів, незрозуміла смерть і на

сьогодні залишаються таємницею.

…Саме Пильчиков 100 років тому взявся за вирішення технічного завдання, яке в наші дні

блискуче вирішене на штучних супутниках Землі, автоматичних міжпланетних станціях і

космічних кораблях.

…Чому нічого не відомо про подальшу розробку Пильчиковим цих систем? …Відомо лише, що на

початку вересня 1904 р. командуючий Тихоокеанським флотом виніс професору Пильчикову

подяку. Не має ані найменших сумнівів, що в розпал війни з Японією привід для цього мав бути

надзвичайно вагомим.

…На початку травня 1908 р. Пильчиков зателефонував до лікарні і попрохав його госпіталізувати.

Стан його здоров’я не говорив про будь-яке тяжке захворювання. Лікарям здалося, що професору

конче було необхідно на деякий час залишити свою парубоцьку квартиру й побути під чиїмось

наглядом.

Загадковий постріл з «Бульдога»… додав до загадки протектора ще й загадку таємничої загибелі.

Донині невідомо, хто натиснув на спусковий гачок револьвера. Дактилоскопію з невідомих

причин не зробили.

Мимоволі напрошується думка про те, що Пильчиков вбачав у лікарні сховок. Не виключено, його

хтось переслідував, а, можливо, й погрожував. Чи не взяв вчений з собою до лікарні те, що могло

зацікавити іноземного шпигуна? Чи не було вбивство останньою ланкою в ланцюгу старанно

продуманої операції?

Ця таємниця чекає на відгадку…