їй нарешті обридло, бо земля прибічникам її була дуже потрібна, і 10 квітня 1786 p. вона силою
забрала всі монастирські землі в Україні. Замість усієї цієї «суєти мирської» заведений був
милостивий штат.
Так цариця Катерина «матернюю свою щедроту излияла на духовный, в Малороссии живущий,
чин».
Про цю материнську ласку так писав славний єпископ Іриней Фальковський, тоді ще учитель
Академії: «Мы были подобны оным сынам Израилевым, кои воспевали: На реках Вавилонских,
тамо седохом и плакахом».
АКАДЕМІСТИ КОПІЮВАЛИ ЙОГО ПОЧЕРК, відгук О. Бодянського на статтю О.
Рачинського «Руські комісари в Токаї в XVIII ст.»
Стаття моя ще не була остаточно видрукувана, як я …одержав від шановного заслуженого
професора Московського університету Осипа Максимовича Бодянського доповідну записку щодо
одного з світил нашої ієрархії, який в юності служив в Токайській церкві, …згодом відомого
єпископа Ірінея Фальківського. «Відповідно до вашого побажання, висловленому наприкінці
статті «Російські комісари в Токаї в XVIII сторіччі», доповнити ваш нарис даними про
перебування «Російської колонії в Угрії», повідомляю з свого боку наступне:
Серед священиків цієї колонії, з 1775 по 1779 рік, перебував мій родич ієромонах Іустин, в
цивільному житті Іоаким Фальковський, до того – настоятель церкви в селі Білоцерковичі чи
Білоцерківці Полтавської губернії Лохвицького повіту, біля річці Многа, в 42 верстах від Лохвиці.
Іоаким , по смерті дружини своєї, видавши дочку, Олену, за Симона Дем’яновича Яновського,
сина священика в селі Красняни на річці Удай Прилуцького повіту, відправився з сином Іваном до
Києва, де постригся в ченці й оселився в Братському монастирі, аби особисто ретельно
спостерігати за навчанням сина, який вступив у тамтешню академію.
Коли надійшло розпорядження Св. Синоду «обрати надійного за моральністю й освітою в
настоятелі російської церкви в угорському місті Токай, …ієромонах Іустин згодився відправитися
туди. І дійсно виїхав в Угрію в січні 1775 року, захопивши з собою сина Івана, який з 1773 р. вже
навчався в класі поезії. У Токаї, обійнявши паламарську посаду (дяка) при батькові, Іван
Фальковський відвідував школи Піарів, де остаточно засвоїв латинську та німецьку мови. Потім
батько послав його в Пресбургську гімназію, а по смерті батька, в 1779 році, він перейшов у Пещ-
Буду для продовження навчання в тамтешньому університеті, по закінченні якого служив (з травня
1781 р.) у канцелярії російського посольства у Відні.
Потім повернувся в Токай і вступив до канцелярії нашої Комісії, а на початку 1783 року,
залишивши її, прибув до Києва, де став викладачем академії. Через три роки (1786) він прийняв
чернецтво з ім’ям Ірінея, під яким і став відомим, як кращий з усіх своїх співтоваришів.
1804 року залишив ректорство і посвячений (1807) в єпископи чигиринські, коад’ютори
митрополії; з лютого 1812 р. – єпископ смоленський.
4-го серпня, у день вступу французів до Смоленська, покинув місто і за 30 верст, взявши
чудотворний образ Божої Матері Одігітрії з Успенського собору, відправився з ним до Москви,
звідки – до Ярославля, а в червні 1813 р. дістався Києва, де посів колишнє місце… і де помер у
квітні 1823 року.
Преосвященний Іріней Фальковський був, за відгуками всіх, хто його знав, людиною незвичайних
дарувань і найрізноманітнішої вченості; багато писав і друкувався. Особливо запам’яталися його
«Orthodoxae Theologiae dogmaticae Compendium» (1802), найкраще, як відгукнувся про нього
архієпископ Філарет Чернігівський, «з написаного в Росії за ясністю, виразністю й строгою
систематичністю».
Академісти до того любили Ірінея Фальковського, що багато хто намагався перейняти навіть його
почерк – надзвичайно красивий та чіткий, хоча й стислий.
Він зібрав велику бібліотеку, яка зберігається і тепер в Києво-Михайлівському монастирі (у якому
Іріней і похований) і яка належить мені, як найближчому його нащадку з сестриного боку...
Відомості про перебування його з батьком при Токайській місії повідомлені мені нещодавно за
посередництва товариша обер-прокурора Св. Синоду Ю. В. Толстого, з синодального С.-
Петербурзького архіву, де, звичайно, є відомості й про інших священиків, котрі служили в
Токайській церкві.
Последние комментарии
13 часов 14 минут назад
13 часов 32 минут назад
13 часов 41 минут назад
13 часов 43 минут назад
13 часов 45 минут назад
14 часов 3 минут назад