Старицкая Анна [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

class="book">Старицької відоме. Росія й Німеччина згадали про неї лише зараз. І полюбили художницю, яка

померла в Парижі двадцять років тому, з лютою пристрастю неофітів.

Лютий – зоряний місяць Старицької – племінниці академіка Вернадського і близької подруги Іва

Кляйна. Відразу дві блискучі ретроспективи художниці проходять навряд чи у двох десятках

кілометрів одна від одної. У тому, що колекції не перетинаються, а, навпаки, доповнюють одна

одну, величезна заслуга Франка Шлага, власника дюссельдорфської галереї.

У Дюссельдорфі експонуються переважно роботи п’ятдесятих років. Виставка у Вупперталі

робить акцент на її пізніх роботах.

ПОЧУЙТЕ, УКРАЇНЦІ, із звернення Ж.-К. Маркаде, співробітника французького Центру

сучасного мистецтва ім. Ж. Помпіду

У мене є цікаві фотографії із сімейного архіву Ганни Старицької. Мені відомо, що в Полтаві

дотепер зберігся її будинок на Познанській вулиці, 8. У мене навіть є його фотографія, а також

знімок маленької Ганни на колінах у полтавського письменника Короленка.

Моєю давньою мрією було привезти цю виставку не в Санкт-Петербург, а саме в Полтаву, але, на

жаль, у мене немає там ніяких контактів. А було б цікаво виставити ці роботи в Полтаві або в

Києві. Але найкраще – і там, і там.

НЕ ПОТРІБНА БАТЬКІВЩИНІ, зізнання швейцарського колекціонера К. Корецького

Я чув, що в Полтаві, наприклад, недавно побудували нову міську галерею для сучасного

мистецтва, але не знають, що там виставляти.

…У моїй колекції є безліч українських художників-емігрантів, що жили й працювали на Заході.

Це дуже дивно, що ці художники досить відомі за кордоном, нікому не потрібні в себе на

батьківщині, мені здається – це пережиток комуністичного минулого. Це необхідно виправити. Я

особисто готовий прикласти всі свої сили, аби відновити справедливість. Крім робіт Ганни

Старицької, в мене є ще багато картин кременчужанина Сергія Шаршуна. Взагалі, можна було б

конкретно говорити про цілу виставочну програму, розраховану на кілька років.

Якщо зацікавити українську громадськість і адміністрацію, ми могли б про все домовитися.

Частину проекту я міг би фінансувати сам, а також знайти спонсорську підтримку в низці

приватних комерційних фірм.

ЗНАЙШЛА СВІЙ СТИЛЬ, з розвідки В. Сусак «Ганна Георгіївна Старицька»

Ганна Старицька знайшла свій стиль у «неформальному мистецтві», принципом якого було

народження твору в результаті автоматичних жестів художника, звільнених від будь-якого роду

рефлексій і аналізу. Вона дала повну свободу своєму естетичному чуттю і створила чудові серії

абстракцій, вишукані колажі.

Фактура, передовсім – папір, мала для неї величезне значення. Її цариною було мистецтво

оформлення книжки.

Вона багато співпрацювала з французькими поетами і письменниками, видала декілька книжок

російською мовою («Замовляння перевертня», «Слово про погибель землі російської»).

Старицька була знана у вузьких елітарних французьких колах.

ЯСКРАВІ СПОЛУЧЕННЯ ФАРБ, з кореспонденції В. Яременка-Толстого «Абстракції Ганни

Старицької»

У Мармуровому палаці Державного Російського музею в Санкт-Петербурзі відкрилася виставка

добутків Ганни Старицької, котра відкриває великий виставочний цикл «Російські художники в

Парижі», підготовлений урядом Франції й Центром сучасного мистецтва ім. Жоржа Помпіду.

Виставка в залах Російського музею – це 45 робіт художниці, серед яких малярство й графічні

праці, колажі й книжкові ілюстрації із зібрання Жана-Клода Маркаде, яке йому дісталося разом з

архівом художниці після смерті її чоловіка Білля Орікса. Приблизно вдвічі більше робіт Ганни

Старицької зберігається у швейцарського колекціонера Клеменса Корецького, котрий спонсорував

видання 300-сторінкового кольорового каталогу, видрукуваного в Італії.

Наступного дня після виставки мені вдалося зустрітися з обома колекціонерами і поговорити про

творчість Ганни Старицької й про їхні колекції.

…З готелю «Європейський» ми зайшли в дирекцію Державного Російського музею,

розташованого практично поруч, за каталогами, і випадково зустріли по дорозі двох внучатих

племінниць Ганни Старицької – Наталю Юріївну й Тетяну Михайлівну Старицьких. Довідавшись

про спонтанно народжену кілька хвилин тому ідею виставити роботи Ганни Старицької в Полтаві

й Києві, обидві жінки розплакалися.

…Після закінчення Другої